Введення
Епоха індустріалізації поступово змінюється ерою інноваційної, коли вирішальне розвиток для економіки набувають наукомісткі технології і розробки. У кінці ХХ століття Організація економічного співробітництва та розвитку почала реалізовувати концепцію створення національних інноваційних систем. Використовуючи таку стратегію, Європейський союз поставив перед собою мету побудови до 2010 року «найбільш конкурентоспроможною у світі і динамічної економіки, заснованої на знаннях».
Така мета стоїть сьогодні і перед Білоруссю. Рішенням уряду Республіки Білорусь розроблена і схвалена Концепція національної інноваційної системи, в основу якої покладено рішення III Всебілоруського народних зборів, положення Програми соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на 2006-2010 роки, інших програмних і стратегічних документів. Рада Міністрів розробив Державну програму інноваційного розвитку Республіки Білорусь на 2006-2010 роки, яка визначає конкретні цілі, завдання і пріоритети інноваційного розвитку економіки, а також напрямки, механізми і засоби їх реалізації.
Головною метою активізації інноваційної діяльності є переведення національної економіки в режим інтенсивного інноваційного розвитку в рамках білоруської економічної моделі. Вона спрямована на формування ефективної інноваційної системи, що забезпечує технологічну модернізацію економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Для цього необхідно реалізувати взаємну ув'язку всіх ланок інноваційного ланцюжка: наукова ідея - наукова розробка - освоєння у виробництві - серійне виробництво. Реалізація такої інноваційної стратегії дасть промисловим організаціям можливість вийти на ринок з новим продуктом, затребуваним споживачем. Результатом успішної реалізації інновацій є підвищення ефективності господарської діяльності промислових організацій та покращення фінансових результатів.
Основою ринкового механізму є економічні показники, необхідні для планування і об'єктивної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, освіти і використання спеціальних фондів, порівняння витрат і результатів на окремих стадіях відтворювального процесу. В умовах переходу до ринкової економіки головну роль в системі економічних показників відіграє прибуток. Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення. За рахунок неї виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими підприємствами. Таким чином прибуток стає найважливішим для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вона характеризує кошторису його ділової активності і фінансове благополуччя.
За рахунок відрахувань від прибутку до бюджету формується основна частина фінансових ресурсів держави, регіональних та місцевих органів влади, і від їх збільшення в значній мірі залежать темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, примноження суспільного багатства і в кінцевому рахунку підвищення життєвого рівня населення. Прибуток являє собою різницю між сумою доходів і збитків, отриманих від різних господарських операцій. Саме тому вона характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств.
Головне призначення прибутку в сучасних умовах господарювання - віддзеркалення ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства. Це обумовлено тим, що у величині прибутку повинно знаходити відображення відповідність індивідуальних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією своєї продукції і виступають у формі собівартості, суспільно необхідних витрат, непрямим виразом яких повинна з'явитися ціна виробу. Збільшення прибутку в умовах стабільності оптових цін свідчать про зниження індивідуальних витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Ефективність поточної діяльності промислової організації складається з трьох складових: оцінка ступеня виконання плану за основними показниками; оцінка темпів нарощування обсягів фінансово-господарської діяльності; оцінка рівня ефективності використання фінансових ресурсів. Основу оцінки ефективності діяльності промислової організації становить аналіз прибутку і рентабельності.
Узагальнюючим показником ефективності є рентабельність - «відносний показник, що прирівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення ефекту». Під ефектом розуміється абсолютний результативний показник, а для промислової організації цим показником є прибуток. Як результативний показник прибуток характеризує ефективність використання залучених ресурсів, успіх (неуспіх) у підприємництві, зростання (падіння) обсягів діяльності; створює умови для розширення, розвитку, самофінансування підприємства і визначає конкурентоспроможність продукції, що випускається.
Прибуток - найбільш проста і одночасно найбільш складна економічна категорія. Вона отримала новий зміст в умовах сучасного економічного розвитку країни, формування реальної самостійності суб'єктів господарювання. Будучи головною рушійною силою ринкової економіки, вона забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства. Тому одним із актуальних завдань сучасного етапу є оволодіння керівниками та фінансовими менеджерами сучасними методами ефективного управління формуванням прибутку в процесі виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Матеріальною передумовою підвищення ефективності роботи промислової організації є розвиток і використання виробничого потенціалу підприємства. Виробництво продукції вимагає залучення одночасно знарядь праці, енергетичних та інформаційних ресурсів, трудових ресурсів. Їх обсяг, продуктивність, ступінь ефективності використання прямо впливають на кінцеві результати діяльності промислової організації, зменшуючи або збільшуючи прибуток і рентабельність. Між ними існує взаємозв'язок - чим вище техніко-економічний рівень виробничого потенціалу та ступінь їх використання, тим більше можливостей для розширення виробничої діяльності, збільшення обсягів виробництва і якості продукції, а, отже, і фінансових результатів діяльності - прибутку і рентабельності.
При цьому виробничий потенціал промислового підприємства безпосередньо пов'язаний з інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємства. Поліпшення його використання сприяє зростанню обсягу виробництва за рахунок інтенсивних факторів, поліпшення якісних характеристик діяльності промислової організації.
Погіршення використання виробничого потенціалу підвищує поточні витрати на кожен карбованець виробленої продукції, оскільки для забезпечення стабільних темпів зростання необхідно залучати додаткові кошти на нарощування виробничого потенціалу для компенсації його знижується віддачі. Таким чином, саме основні засоби, оборотні активи і трудові ресурси, а також здатність організації ефективно їх використовувати визначають виробничий потенціал промислової організації.
В умовах ринкової економіки основним показником господарської діяльності промислової організації є прибуток. Це пов'язано з тим, що для організацій, які несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї фінансово-господарської діяльності, основною метою стає не забезпечення зростання об'ємних показників будь-яку ціну, а одержання максимально можливого прибутку. Зміст діяльності промислових організацій республіки в ринкових умовах кардинально змінилося. Якщо раніше перед промисловою організацією ставилося завдання виконання державного плану, а, отже, основним показником була кількісна результативність, то тепер метою роботи підприємств є бути конкурентоспроможними і ефективними.
В умовах конкуренції оцінка ефективності господарсько-фінансової діяльності стала набагато актуальнішою, в результатах аналізу потребує досить велике коло осіб, включаючи стратегічних партнерів по бізнесу та інвесторів, власників, так само кредитних відділів комерційних банків, персонал, податкові служби та державні органи.
При наявності в одному сегменті ринку великого кола конкуруючих промислових організацій, що є конкурентними по відношенню один до одного, зовнішній партнер при інвестуванні зацікавлений у виявленні найбільш ефективно працюючої організації. Рівень конкурентоспроможності та ефективності діяльності організації визначається перш за все за показниками прибутковості і рентабельності
У сучасних ринкових умовах головним завданням промислової організації стало забезпечення стабільного зростання випуску конкурентоспроможної продукції з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах, збільшення внеску в прискорення соціально-економічного розвитку країни, забезпечення на цій основі зростання добробуту трудового колективу. Для здійснення свого головного завдання організація повинна забезпечувати отримання прибутку від своєї виробничо-господарської, науково-технічної та соціально-економічної діяльності. Вирішення цієї задачі неможливе без ефективного використання виробничого потенціалу промислової організації на основі інноваційного розвитку.
Інноваційний процес являє собою послідовність створення нового продукту, в якій організація спочатку визначає і вивчає нові ринки, нових споживачів та їх справжні і приховані потреби. Потім починається розробка і розвиток нових товарів і послуг, які дозволять завоювати ринок і клієнтів і задовольнити їх потреби. Вихід на ринок з новим продуктом, що володіє високою якістю і забезпечує задоволення виявлених раніше потреб забезпечує організації лідерство на ринку перед конкурентами. У результаті підвищується прибутковість і рентабельність організації, що дозволяє отримати кошти, необхідні для розширення виробничої діяльності та задоволення потреб колективу.
У сучасних умовах динамічна економічна ситуація вимагає від промислових організацій удосконалення управління виробничим потенціалом. Скорочення життєвого циклу продукту, зростаючі потреби ринку і споживачів змушують виробників пристосовуватися до мінливих кон'юнктурі. Ефективним інструментом використання та розвитку виробничого потенціалу в ринкових умовах є інноваційний процес.
Таким чином, у ринковій економіці виживають і успішно функціонують лише ті організації, які порівнюють свої доходи з витратами і величиною вкладеного капіталу, які виробляють конкурентоспроможну продукцію і не виробляють більше, ніж можна продати. Для успішного функціонування кожен господарюючий суб'єкт повинен прагнути до підвищення ефективності своєї діяльності на основі раціонального використання ресурсного потенціалу, збільшення прибутковості виробництва, впровадження нових технологій, розширення і оновлення виробництва. Тому виявлення шляхів підвищення прибутку і рентабельності промислової організації за рахунок більш ефективного використання виробничого потенціалу - дуже актуальна проблема для промислових організацій.
Метою дипломної роботи є дослідження рентабельності промислової організації для підвищення ефективності використання виробничого потенціалу.
Об'єктом дослідження є діяльність Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів» ім. П.К. Пономаренко. Предметом дослідження є прибуток і рентабельність РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- Вивчити прибуток і рентабельність як найважливіші показники ефективності фінансово-господарської діяльності промислової організації;
- Дослідити економічну сутність і показники прибутку і рентабельності промислової організації;
- Розглянути методику аналізу і планування прибутку і рентабельності;
- Провести аналіз рентабельності фінансово-господарської діяльності Гомельського заводу пускових двигунів;
- Дати організаційно-економічну характеристику промислової організації;
- Оцінити виконання плану, динаміку прибутку і рентабельності;
- Провести аналіз впливу основних факторів на суму прибутку і рентабельності організації;
- Виявити резерви та шляхи підвищення рентабельності господарської діяльності організації за рахунок підвищення ефективності використання виробничого потенціалу.
У роботі застосовуються такі прийоми і методи економічного аналізу: метод горизонтального і вертикального порівняння із застосуванням абсолютних і відносних показників; угруповання; індекси; економіко-статистичні методи (абсолютних різниць, ланцюгових підстановок).
Робота містить вступ, три розділи, висновок, список використаних джерел та додатку. Теоретичну і методологічну основу роботи склали законодавчі та нормативні акти Республіки Білорусь, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали періодичної преси з досліджуваної проблеми, а також документи бухгалтерської та статистичної звітності РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
1 П рібиль і рентабельність - найважливіші показники ефективності фінансово-господарської діяльності промислової організації в умовах конкуренції
1.1 Економічна сутність та показники прибутку і рентабельності промислової організації
В умовах ринкової економіки основним показником господарської діяльності промислової організації є прибуток. Це пов'язано з тим, що для організацій, які несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї фінансово-господарської діяльності, основною метою стає не забезпечення зростання об'ємних показників діяльності, а одержання максимально можливого прибутку.
Прибуток є найважливішою категорією ринкової економіки. Прибуток виступає безпосередньою метою виробничої діяльності будь-якої організації [2, с. 214]. У сучасній економічній теорії відсутня єдина точка зору на сутність прибутку. Деякі економісти (К. Макконел, С. Брю, Ф. Найт) розглядають прибуток як винагороду за підприємницьку діяльність або як компенсацію за невизначеність і ризик у підприємницькій діяльності. Інші пов'язують прибуток зі здатністю монополістів впливати на ціни на свою користь (Д. Робінсон, А. Хіртом, А. Бріндер) [23, c.214-215].
У ринковій економіці можна виділити економічну, ризикову і функціональну теорії прибутку. В основі першої лежить принцип граничної продуктивності, згідно з якою капітал бере участь у процесі виробництва і надає таку ж «продуктивну» послугу, як і праця, отримуючи відповідну частку суспільного продукту, що дорівнює вартості граничного продукту, створеного капіталом, - прибуток.
У ризикової теорії прибуток трактується як породження діяльності підприємців в умовах конкуренції, для якої характерний ризик, невизначеність і викликані ними втрати, банкрутство, безробіття. Тут прибуток розглядається як компенсація, винагорода за подолання невизначеності.
Прихильники функціональної теорії розглядають прибуток як винагороду за здійснення функцій нововведень, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і за економічні послуги влади, суспільству. Прибуток носить тимчасовий характер, постійно з'являючись і зникаючи.
Найбільш повно економічна сутність прибутку промислової організації проявляється через виконувані нею функції. Вона виступає як:
Особливо важливо це для обробних галузей, на яких питома вага вартості сировини і матеріалів в собівартості істотно вище, ніж на аналогічних підприємствах розвинених країн, значний вага відходів. Це свідчить про застосування морально застарілого обладнання. Отже, для зниження собівартості необхідно застосування нового енерго-і матеріаломісткого обладнання, а також нових технологій виробництва продукції. Епоха індустріалізації поступово змінюється ерою інноваційної, коли вирішальне розвиток для економіки набувають наукомісткі технології і розробки. У кінці ХХ століття Організація економічного співробітництва та розвитку почала реалізовувати концепцію створення національних інноваційних систем. Використовуючи таку стратегію, Європейський союз поставив перед собою мету побудови до 2010 року «найбільш конкурентоспроможною у світі і динамічної економіки, заснованої на знаннях».
Така мета стоїть сьогодні і перед Білоруссю. Рішенням уряду Республіки Білорусь розроблена і схвалена Концепція національної інноваційної системи, в основу якої покладено рішення III Всебілоруського народних зборів, положення Програми соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на 2006-2010 роки, інших програмних і стратегічних документів. Рада Міністрів розробив Державну програму інноваційного розвитку Республіки Білорусь на 2006-2010 роки, яка визначає конкретні цілі, завдання і пріоритети інноваційного розвитку економіки, а також напрямки, механізми і засоби їх реалізації.
Головною метою активізації інноваційної діяльності є переведення національної економіки в режим інтенсивного інноваційного розвитку в рамках білоруської економічної моделі. Вона спрямована на формування ефективної інноваційної системи, що забезпечує технологічну модернізацію економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Для цього необхідно реалізувати взаємну ув'язку всіх ланок інноваційного ланцюжка: наукова ідея - наукова розробка - освоєння у виробництві - серійне виробництво. Реалізація такої інноваційної стратегії дасть промисловим організаціям можливість вийти на ринок з новим продуктом, затребуваним споживачем. Результатом успішної реалізації інновацій є підвищення ефективності господарської діяльності промислових організацій та покращення фінансових результатів.
Основою ринкового механізму є економічні показники, необхідні для планування і об'єктивної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, освіти і використання спеціальних фондів, порівняння витрат і результатів на окремих стадіях відтворювального процесу. В умовах переходу до ринкової економіки головну роль в системі економічних показників відіграє прибуток. Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення. За рахунок неї виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими підприємствами. Таким чином прибуток стає найважливішим для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вона характеризує кошторису його ділової активності і фінансове благополуччя.
За рахунок відрахувань від прибутку до бюджету формується основна частина фінансових ресурсів держави, регіональних та місцевих органів влади, і від їх збільшення в значній мірі залежать темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, примноження суспільного багатства і в кінцевому рахунку підвищення життєвого рівня населення. Прибуток являє собою різницю між сумою доходів і збитків, отриманих від різних господарських операцій. Саме тому вона характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств.
Головне призначення прибутку в сучасних умовах господарювання - віддзеркалення ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства. Це обумовлено тим, що у величині прибутку повинно знаходити відображення відповідність індивідуальних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією своєї продукції і виступають у формі собівартості, суспільно необхідних витрат, непрямим виразом яких повинна з'явитися ціна виробу. Збільшення прибутку в умовах стабільності оптових цін свідчать про зниження індивідуальних витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Ефективність поточної діяльності промислової організації складається з трьох складових: оцінка ступеня виконання плану за основними показниками; оцінка темпів нарощування обсягів фінансово-господарської діяльності; оцінка рівня ефективності використання фінансових ресурсів. Основу оцінки ефективності діяльності промислової організації становить аналіз прибутку і рентабельності.
Узагальнюючим показником ефективності є рентабельність - «відносний показник, що прирівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення ефекту». Під ефектом розуміється абсолютний результативний показник, а для промислової організації цим показником є прибуток. Як результативний показник прибуток характеризує ефективність використання залучених ресурсів, успіх (неуспіх) у підприємництві, зростання (падіння) обсягів діяльності; створює умови для розширення, розвитку, самофінансування підприємства і визначає конкурентоспроможність продукції, що випускається.
Прибуток - найбільш проста і одночасно найбільш складна економічна категорія. Вона отримала новий зміст в умовах сучасного економічного розвитку країни, формування реальної самостійності суб'єктів господарювання. Будучи головною рушійною силою ринкової економіки, вона забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства. Тому одним із актуальних завдань сучасного етапу є оволодіння керівниками та фінансовими менеджерами сучасними методами ефективного управління формуванням прибутку в процесі виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Матеріальною передумовою підвищення ефективності роботи промислової організації є розвиток і використання виробничого потенціалу підприємства. Виробництво продукції вимагає залучення одночасно знарядь праці, енергетичних та інформаційних ресурсів, трудових ресурсів. Їх обсяг, продуктивність, ступінь ефективності використання прямо впливають на кінцеві результати діяльності промислової організації, зменшуючи або збільшуючи прибуток і рентабельність. Між ними існує взаємозв'язок - чим вище техніко-економічний рівень виробничого потенціалу та ступінь їх використання, тим більше можливостей для розширення виробничої діяльності, збільшення обсягів виробництва і якості продукції, а, отже, і фінансових результатів діяльності - прибутку і рентабельності.
При цьому виробничий потенціал промислового підприємства безпосередньо пов'язаний з інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємства. Поліпшення його використання сприяє зростанню обсягу виробництва за рахунок інтенсивних факторів, поліпшення якісних характеристик діяльності промислової організації.
Погіршення використання виробничого потенціалу підвищує поточні витрати на кожен карбованець виробленої продукції, оскільки для забезпечення стабільних темпів зростання необхідно залучати додаткові кошти на нарощування виробничого потенціалу для компенсації його знижується віддачі. Таким чином, саме основні засоби, оборотні активи і трудові ресурси, а також здатність організації ефективно їх використовувати визначають виробничий потенціал промислової організації.
В умовах ринкової економіки основним показником господарської діяльності промислової організації є прибуток. Це пов'язано з тим, що для організацій, які несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї фінансово-господарської діяльності, основною метою стає не забезпечення зростання об'ємних показників будь-яку ціну, а одержання максимально можливого прибутку. Зміст діяльності промислових організацій республіки в ринкових умовах кардинально змінилося. Якщо раніше перед промисловою організацією ставилося завдання виконання державного плану, а, отже, основним показником була кількісна результативність, то тепер метою роботи підприємств є бути конкурентоспроможними і ефективними.
В умовах конкуренції оцінка ефективності господарсько-фінансової діяльності стала набагато актуальнішою, в результатах аналізу потребує досить велике коло осіб, включаючи стратегічних партнерів по бізнесу та інвесторів, власників, так само кредитних відділів комерційних банків, персонал, податкові служби та державні органи.
При наявності в одному сегменті ринку великого кола конкуруючих промислових організацій, що є конкурентними по відношенню один до одного, зовнішній партнер при інвестуванні зацікавлений у виявленні найбільш ефективно працюючої організації. Рівень конкурентоспроможності та ефективності діяльності організації визначається перш за все за показниками прибутковості і рентабельності
У сучасних ринкових умовах головним завданням промислової організації стало забезпечення стабільного зростання випуску конкурентоспроможної продукції з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах, збільшення внеску в прискорення соціально-економічного розвитку країни, забезпечення на цій основі зростання добробуту трудового колективу. Для здійснення свого головного завдання організація повинна забезпечувати отримання прибутку від своєї виробничо-господарської, науково-технічної та соціально-економічної діяльності. Вирішення цієї задачі неможливе без ефективного використання виробничого потенціалу промислової організації на основі інноваційного розвитку.
Інноваційний процес являє собою послідовність створення нового продукту, в якій організація спочатку визначає і вивчає нові ринки, нових споживачів та їх справжні і приховані потреби. Потім починається розробка і розвиток нових товарів і послуг, які дозволять завоювати ринок і клієнтів і задовольнити їх потреби. Вихід на ринок з новим продуктом, що володіє високою якістю і забезпечує задоволення виявлених раніше потреб забезпечує організації лідерство на ринку перед конкурентами. У результаті підвищується прибутковість і рентабельність організації, що дозволяє отримати кошти, необхідні для розширення виробничої діяльності та задоволення потреб колективу.
У сучасних умовах динамічна економічна ситуація вимагає від промислових організацій удосконалення управління виробничим потенціалом. Скорочення життєвого циклу продукту, зростаючі потреби ринку і споживачів змушують виробників пристосовуватися до мінливих кон'юнктурі. Ефективним інструментом використання та розвитку виробничого потенціалу в ринкових умовах є інноваційний процес.
Таким чином, у ринковій економіці виживають і успішно функціонують лише ті організації, які порівнюють свої доходи з витратами і величиною вкладеного капіталу, які виробляють конкурентоспроможну продукцію і не виробляють більше, ніж можна продати. Для успішного функціонування кожен господарюючий суб'єкт повинен прагнути до підвищення ефективності своєї діяльності на основі раціонального використання ресурсного потенціалу, збільшення прибутковості виробництва, впровадження нових технологій, розширення і оновлення виробництва. Тому виявлення шляхів підвищення прибутку і рентабельності промислової організації за рахунок більш ефективного використання виробничого потенціалу - дуже актуальна проблема для промислових організацій.
Метою дипломної роботи є дослідження рентабельності промислової організації для підвищення ефективності використання виробничого потенціалу.
Об'єктом дослідження є діяльність Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів» ім. П.К. Пономаренко. Предметом дослідження є прибуток і рентабельність РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- Вивчити прибуток і рентабельність як найважливіші показники ефективності фінансово-господарської діяльності промислової організації;
- Дослідити економічну сутність і показники прибутку і рентабельності промислової організації;
- Розглянути методику аналізу і планування прибутку і рентабельності;
- Провести аналіз рентабельності фінансово-господарської діяльності Гомельського заводу пускових двигунів;
- Дати організаційно-економічну характеристику промислової організації;
- Оцінити виконання плану, динаміку прибутку і рентабельності;
- Провести аналіз впливу основних факторів на суму прибутку і рентабельності організації;
- Виявити резерви та шляхи підвищення рентабельності господарської діяльності організації за рахунок підвищення ефективності використання виробничого потенціалу.
У роботі застосовуються такі прийоми і методи економічного аналізу: метод горизонтального і вертикального порівняння із застосуванням абсолютних і відносних показників; угруповання; індекси; економіко-статистичні методи (абсолютних різниць, ланцюгових підстановок).
Робота містить вступ, три розділи, висновок, список використаних джерел та додатку. Теоретичну і методологічну основу роботи склали законодавчі та нормативні акти Республіки Білорусь, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали періодичної преси з досліджуваної проблеми, а також документи бухгалтерської та статистичної звітності РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
1 П рібиль і рентабельність - найважливіші показники ефективності фінансово-господарської діяльності промислової організації в умовах конкуренції
1.1 Економічна сутність та показники прибутку і рентабельності промислової організації
В умовах ринкової економіки основним показником господарської діяльності промислової організації є прибуток. Це пов'язано з тим, що для організацій, які несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї фінансово-господарської діяльності, основною метою стає не забезпечення зростання об'ємних показників діяльності, а одержання максимально можливого прибутку.
Прибуток є найважливішою категорією ринкової економіки. Прибуток виступає безпосередньою метою виробничої діяльності будь-якої організації [2, с. 214]. У сучасній економічній теорії відсутня єдина точка зору на сутність прибутку. Деякі економісти (К. Макконел, С. Брю, Ф. Найт) розглядають прибуток як винагороду за підприємницьку діяльність або як компенсацію за невизначеність і ризик у підприємницькій діяльності. Інші пов'язують прибуток зі здатністю монополістів впливати на ціни на свою користь (Д. Робінсон, А. Хіртом, А. Бріндер) [23, c.214-215].
У ринковій економіці можна виділити економічну, ризикову і функціональну теорії прибутку. В основі першої лежить принцип граничної продуктивності, згідно з якою капітал бере участь у процесі виробництва і надає таку ж «продуктивну» послугу, як і праця, отримуючи відповідну частку суспільного продукту, що дорівнює вартості граничного продукту, створеного капіталом, - прибуток.
У ризикової теорії прибуток трактується як породження діяльності підприємців в умовах конкуренції, для якої характерний ризик, невизначеність і викликані ними втрати, банкрутство, безробіття. Тут прибуток розглядається як компенсація, винагорода за подолання невизначеності.
Прихильники функціональної теорії розглядають прибуток як винагороду за здійснення функцій нововведень, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і за економічні послуги влади, суспільству. Прибуток носить тимчасовий характер, постійно з'являючись і зникаючи.
Найбільш повно економічна сутність прибутку промислової організації проявляється через виконувані нею функції. Вона виступає як:
Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягти шляхом кращого використання цих фондів, максимального їхній завантаження.
Значну роль у структурі собівартості продукції займає оплата праці. Тому актуальна задача зниження трудомісткості що випускається продукції, росту продуктивності праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.
Зниження трудомісткості продукції, росту продуктивності праці можна досягнути різними способами. Найбільш ефективні з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка і застосування прогресивних, високопродуктивних технологій. Проте одні заходи щодо удосконалювання застосовуваної техніки і технології не дадуть належної віддачі без поліпшення організації виробництва і праці.
Прибуток може зрости в результаті збільшення виробництва продукції, підвищення питомої ваги виробів з більш високою рентабельністю, зниження собівартості продукції, зростання оптових цін, при підвищенні якості продукції, що випускається.
При виробництві продукції підвищеної якості поточні витрати найчастіше зростають. Проте в результаті реалізації цієї продукції за підвищеними цінами прибуток також зростає.
Таким чином, як головні шляхи досягнення зростання прибутку та підвищення рентабельності можна виділити наступні:
- Збільшення обсягу реалізації продукції;
- Зниження її собівартості;
- Підвищення якості продукції;
- Реалізація продукції на більш вигідних ринках збуту.
Основні шляхи підвищення прибутку організації представлені на рис.4.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Напрямки збільшення прибутку |
Підвищення цін |
Збільшення обсягу реалізації продукції |
Реалізація в більш оптимальні строки |
Пошук нових ринків збуту |
Підвищення якості продукції |
Рис. 4. Основні шляхи збільшення прибутку промислової організації
На виконання наказу Міністерства промисловості Республіки Білорусь від 6 вересня
Таблиця 3.1 - Перелік робіт з впровадження на РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П. К. Пономаренко »системи управління якістю на відповідність СТБ ІСО 9001-2001
| Найменування робіт |
| Проведення аудиту діючої системи якості, аналіз застосовуваних на підприємстві основних документів. Побудова функціональної моделі організації на основі методології IDEFO в стані «Як є». Визначення області поширення СМЯ і взаємодії підрозділів. Оцінка рівнів опису процесів у стані «Як повинно бути». |
| Розробка переліку стандартів і процедур СМЯ. |
| Навчання вищого керівництва по 6-годинною програмою навчання. |
| Навчання спеціалістів підприємства основам менеджменту якості за 20-годинною програмою. |
| Аналіз документів СУЯ підприємства на відповідність вимогам СТБ ІСО 9001-2001 (Перша редакція). |
| Консультації фахівців підприємства з доопрацювання документів СМЯ відповідно до вимог СТБ ІСО 9001-2001. |
| Методична допомога в розробці обов'язкових процедур СМЯ. |
| Аналіз доопрацьованих документів СУЯ підприємства на відповідність вимогам СТБ ІСО 9001-2001 (Друга редакція). |
| Навчальний аудит (аудит СМЯ з видачею рекомендацій з доопрацювання документів СМЯ та впровадження СУЯ). |
| Сертифікація СМЯ |
- Конструкторське бюро основної продукції - 3 особи;
- Конструкторське бюро проектування спецінструменту і оснащення - 7 осіб;
- Бюро налагодження та випробування продукції - 1 особа;
- Технологічне бюро підготовки виробництва - 6 осіб;
- Технологічне бюро спецвиробництва - 7 чоловік.
Конструкторськими і технологічними розробками безпосередньо зайняті 18 осіб.
До складу ІТП входять конструктора із проектування оснащення, інструменту, пристосувань і вимірювального інструмента, технологи по механічній обробці й спецпроцессам, що дозволяє вести підготовку виробництва деталей практично будь-якої складності.
Основні напрямки науково-технічної діяльності фахівців технічного відділу заводу:
1. Електродні виробництво.
У
2. Деталі, виготовлені по кооперації.
Обсяг випуску деталей по кооперації постійно збільшується, у тому числі для комплектації конвеєра. Планований обсяг випуску деталей по кооперації 38,66% від загального обсягу виробництва, в тому числі для комплектації конвеєра, вимагає повного освоєння коштів, запланованих на технічне переозброєння в
Оснащення виробництва ведеться з урахуванням перспективи щодо збільшення виробництва двигунів, особливо для комплектації дизелів для Євро-3, Євро-4, а також можливості виготовлення в з / частини.
3. Виробництво власних двигунів
Прогнозуючи зниження виробництва пускових агрегатів, планується вивільнилися обладнання задіяти для виготовлення інших виробів. У зв'язку з цим, суттєвої реконструкції, окрім заміни 4-х автоматичних ліній на потокові, не передбачається.
У рамках ВО «Мінський моторний завод» РУП ГЗПД задіяний у програмі виробництва дизелів Євро-3, Євро-4. Розпочато серійний випуск електродів спеціального призначення марок МИС-2Б, АНО-4Б, ОЗС-12Б.
Розробка технічної документації, розрахункові роботи в основному ведуться на ПЕОМ з використанням таких програм:
AutoCAD2004 - основна робоча програма двомірного та тривимірного проектування, в ній виконується велика частина КД і ТД;
AutoCAD 2007 з вдосконаленим модулем по тривимірному проектування і розширеними базами стандартних і кріпильних виробів;
Mathcad 2001 Professional - основна програма розрахунків і побудови графіків;
ARCON - система програм для розрахунку і вибору елементів деталей машин (ланцюгові передачі, ремінні передачі, пружини, вали, черв'ячні передачі, зубчасті передачі, з'єднання, підшипники, муфти, електродвигуни) і довідник по допусках і посадках.
У 2009 році підприємство планує впровадити на ПЕОМ технічного відділу наступні програми:
ІНТЕРМЕХ «Techcard» - комплекс засобів автоматизації технологічної підготовки виробництва, включає в себе підсистему проектування технологічних процесів для різних видів виробництв, підсистему побудови та оформлення операційних ескізів, генератор технологічних документів, базу даних конструкторсько-технологічного призначення.
CAD / CAM ADEM - система наскрізного проектування, вирішальна завдання з формування образу вироби, підготовку керуючих програм для верстатів з ЧПК, включаючи повний комплект конструкторської та технологічної документації
До 2010 року планується вести підготовку виробництва тільки з використанням ПЕОМ, а також створити повністю автоматизований архів конструкторської та технологічної документації.
Для підвищення ефективності конструкторсько-технологічної роботи на РУП ГЗПД необхідно комп'ютеризувати всі робочі місця технологів і конструкторів, а також забезпечити їх взаємодію з іншими структурними підрозділами заводу. Для здійснення поставлених завдань планується придбання комп'ютерів, об'єднання всіх ПК ТО в локальну мережу, а згодом й об'єднання з іншими суміжними підрозділами заводу.
Також для більш ефективного вирішення конструкторсько-технологічних завдань і для оперативного отримання необхідної інформації забезпечити надання виходу в Internet, впровадження єдиних ліцензійних систем автоматизованого проектування і технологічної підготовки виробництва, настроювання використовуваних пакетів під конкретні завдання РУП ГЗПД і навчання співробітників роботі з ними.
Для забезпечення подальшого зростання обсягів на підприємстві планується оснастити й ввести в експлуатацію виробничі потужності з виробництва нових видів продукції. Планова чисельність робітників для здійснення серійного випуску нових виробів складає 25 чол. При виході на заплановані програми по кожному з видів виробів передбачається утворюється дефіцит чисельності заповнювати на 75% за рахунок створення нових робочих місць і на 30% за рахунок дозавантаження робітників, вже зайнятих в основному виробництві. Зростання обсягу продукції за рахунок створення нових робочих місць складе за планом на 2009 рік 723 600 000 р.:
У
У 2009 році планується зниження матеріальних витрат заводу за рахунок пошуку дешевших постачальників матеріалів і комплектуючих, удосконалення технології виробництва, поліпшення організації та усунення втрат.
Заходи щодо зниження витрат на 2009 рік:
1. Заміна тигельної печі опору типу Л52А на піч безтигельної плавильну СВО при розплаві алюмінієвого лиття.
Використовувані в даний час тигельні печі опору типу Л52А в плавильному режимі мають ряд недоліків:
- Наявність швидкозношуваного дорогого тигля;
- Плавка алюмінієвих сплавів у чавунному тиглі супроводжується насиченням розплаву залізом, що знижує якість відливів, в окремих випадках (виливок-поршень) це неприпустимо;
- Поява течі тигля, як правило, супроводжується виходом з ладу дорогих нагрівальних елементів, додатковими ремонтними роботами. Причина - в результаті взаємодії металу тигля і розплаву стінки тигля стоншуються і прогорають;
- Низький К.П.Д. печі (великі тепловтрати): продуктивність печей -
- Потужність - 36 ... 40 кВт.
Електропіч безтигельної плавильна СВО не має вищевказаних недоліків. Ванна виготовлена з вогнетривких матеріалів, не взаємодіє з алюмінієвим розплавом і за своєю конструкцією герметична. Текти ванни не можлива і не залежить від терміну експлуатації. Заміна нагрівачів, при необхідності, здійснюється за 10-15 хв. без попереднього зливу металу і зниження його температури.
Продуктивність печі СВО становить 400 кг / год, потужність 35 кВт / година в годину.
Порівняльні показники тигельної печі опору типу Л52А і безтигельної печі СВО наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Порівняльні показники тигельної печі опору типу Л52А і безтигельної печі СВО за технічними характеристиками
| Показники | Електропіч тигельна опору типу Л52А | Електропіч безтигельної плавильна СВО |
| Споживана потужність, кВт / год | 40 | 35 |
| Продуктивність, кг / год | 300 | 400 |
| Витрата на розігрів / холостий хід, кВт / год | 13824 | 7704 |
| Витрата енергії на плавку, кВт / год на рік | 96 000 | 72 000 |
Піч Л52А споживає при розігріві (після вихідних, аварійних зупинок і ремонтів). Споживана потужність розраховується за формулою:
Wp = Wп Ч tп Ч N,
де Wп - потужність печі, кВт / год;
tп - середній час розігріву печі і шихти, год.;
N - середня кількість розігрівом однієї печі на рік;
Wp = 36 кВт / год Ч 62 Ч 64 = 13824 кВт / год.
Піч СВО у вихідні дні працює в режимі холостого ходу з потужністю 3 кВт / год. Споживана потужність розраховується за формулою:
Wp 1 = Wx.x. Ч T
Wx.x. - Потужність підтримки температури в печі, кВт / год;
T - час вихідних днів у рік, час.
Wp 1 = 3 Ч 2568 = 7704 кВт / год.
Економія електроенергії складе:
Wе = Wp - Wp 1 = 13824 - 7704 = 6120 кВт / год.
Крім того, виключається використання чавунних тиглів в кількості 1 шт в квартал за ціною 1619 тисяч р. Економія за рік складе:
С = 1,619 Ч 4 = 6,476 млн. р..
Також виключається витрата ніхромового дроту для ремонту нагрівачів на суму 4162 тисячі р.
Витрата електроенергії на плавку в печі Л52А на місяць становить 8000 кВт / год, у рік 96 000 кВт / год. У печі СВО економія електроенергії становить 25% і складе в рік 24 000 кВт / год. Економія електроенергії на рік
Ее = Wе + Wсво = 6120 +24000 = 30120 кВт / год.
Річний економічний ефект від заміни тигельної печі опору типу Л52А на піч безтигельної плавильну СВО при розплаві алюмінієвого лиття складе:
Е = 30120 Ч 173,9 + 6,476 +4,162 + 4,666 = 15,876 млн р..
2. Теплова реабілітація будівель за рахунок скорочення втрат тепла. При виконанні подвійного скління в дерев'яних роздільних палітурках, економія теплової енергії становитиме 54,89 Гкал / рік при вартості 94,026 тис. р. / Гкал. Річний економічний ефект від впровадження даного заходу
Е = 54,89 Ч 94,026 = 5161000 р.
Крім пристрої подвійного скління передбачається облицювання ряду будівель теплоізолюючими матеріалами. Річний економічний ефект від впровадження даного заходу складе 15348 тисяч р. Разом ефект від теплової реабілітації будівель і приміщень заводу складе 20509 тисяч р.
3. Установка частотно регульованих приводів на металообробному обладнанні.
При модернізації 5 верстатів з ЧПУ на них замість двигунів постійного струму планується встановити двигуни змінного струму з частотно-регульованими приводами. При цьому досягається як зменшення потужності встановлених двигунів на 3-5 кВт / год, так і скорочення витрати електроенергії за рахунок більш економічною роботи нових приводів не менш, ніж на 10%. Економія електроенергії на 1 верстат в середньому за рік за рахунок зменшення потужності складе 5665 кВт / годину і за рахунок за рахунок більш економічного режиму 2732 кВт / год. Економія на 5 верстатах складе 41985 кВт / год [5ч (5665 +2732)].
Річний економічний ефект у грошовому вираженні 7301000 р. (41985Ч173, 9).
4. Впровадження сучасних енергоефективних технологій, процесів і обладнання, підвищення ефективності діючого обладнання. Впроваджуються нові технології обробки деталей, при яких підвищується коефіцієнт використання діючого обладнання, виключається непродуктивні операції і використовується при тій же продуктивності менш потужне обладнання. Модернізація ліній: обробки циліндра, великої і малої половинок картера, картер у зборі включає в себе заміну діючого обладнання на обладнання менш енергоємне і складе економію електроенергії 210 тис. кВт / год. Річний економічний ефект від впровадження заходу - 15,1 млн р..
Таким чином, перераховані заходи дозволять знизити витрати на виробництво і збільшити прибуток заводу. Узагальнення виявлених резервів зниження собівартості представимо в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Узагальнення резервів зниження собівартості та підвищення прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за планом на 2009 р .
Найважливішим питанням оптимізації прибутку є планування прибутку з метою максимізації доходів, що дозволяє забезпечувати фінансування більшого обсягу потреб підприємства в його розвитку.
Обчислення оптимального розміру прибутку стає найважливішим елементом планування виробничої діяльності на сучасному етапі господарювання.
Для прогнозування максимально можливого прибутку в плановому році доцільно (виходячи із зарубіжного досвіду ринкових відносин) зіставити виручку від реалізації продукції із загальною сумою витрат, що поділяються на змінні і постійні. До змінних витрат відносяться витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт та ін Ці витрати змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва.
Постійні витрати - це такі, які не змінюються залежно від зростання або скорочення обсягу виробництва. До них відносяться амортизаційні відрахування, оплата праці управлінського персоналу, адміністративні витрати та ін
При дослідженні взаємозв'язку між постійними і змінними витратами і прибутком важливу роль відіграє аналіз беззбитковості виробництва. Для проведення такого аналізу багато вітчизняні економісти використовували рекомендації західного підприємництва. Відповідно до них перш за все визначається так звана точка беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Цю точку називають мертвою точкою, критичною точкою, порогом рентабельності, точкою самоокупності.
Точка беззбитковості відповідає такому обсягу продажів, при якому фірма покриває всі постійні та змінні витрати, не маючи прибутку. За допомогою точки беззбитковості визначається поріг, за яким обсяг продажів забезпечує рентабельність, тобто прибутковість продукції.
Обсяг продажів, що відповідає точці беззбитковості, визначається як відношення постійних витрат до різниці між одиницею і часткою від ділення змінних витрат на обсяг продажів у вартісному вираженні.
За допомогою цих розрахунків можна планувати беззбиткову діяльність для заводу. Треба також розрахувати запас фінансової міцності, який представляє собою обсяг продажів понад рівень беззбитковості. Для цього обсяг продажу, за винятком обсягу продажів у точці беззбитковості, слід розділити на обсяг продажів.
Розрахуємо беззбитковий обсяг продажів і запас фінансової міцності для РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за планом на 2009 рік і порівняємо його з показниками за 2008 р . у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Розрахунок точки беззбитковості і запасу фінансової стійкості РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2008-2009 рік
Розрахунки показують, що планові показники забезпечують збільшення прибутку від реалізації на 34,4%, при цьому збільшується запас фінансової стійкості заводу на 7,2%. Значить, збитки настануть тільки тоді, коли обсяг реалізації скоротиться більше, ніж на 61,9%. Це показує, що співвідношення між плановими показниками виручки, витрат і прибутку досить оптимальне.
Таким чином, заходи щодо збільшення обсягу продукції заводу шляхом зниження собівартості і збільшення реалізації дадуть зростання прибутку від реалізації на 681 млн р.. в результаті рентабельність обороту складе 8,55% (2666: 31180Ч100), що на 1,11% більше, ніж у 2008 р .
Отже, максимізація прибутку шляхом визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриває можливість для організації планувати на перспективу розміри приросту прибутку в залежності від господарських успіхів у виробництві конкурентоспроможної продукції.
Список використаних джерел
1. Аналіз господарської діяльності в промисловості: навч. посібник для вузів / В.І. Стражев [и др.]; під заг. ред. В.І. Стражева. - Мн. Обчислюємо. шк., 2008. - 480 с.
2. Афітов, Е.А. Планування на підприємстві: навчальний посібник / Е. А. Афітов .- Мн. Обчислюємо. шк., 2006. - 302 с.
3. Голубков, Є.П. Прибуток як індикатор ефективності: необхідність комплексного підходу / Є.П. Голубков. / / Маркетинг у Росії і за кордоном. - 2004. - № 4. - С. 18-23.
4. Ільїн, А.І. Планування на підприємстві: підручник / А.І. Ільїн. - Мн.: Нове знання, 2008. - 672 с.
5. Інструкція про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на доходи і прибуток: Затв. постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 31 січня 2004 р . № 19.
6. Мокришев, В. Науково-технічний потенціал підприємства. Втрачені можливості та нові ринкові перспективи / В. Мокришев. - / / Маркетинг і управління. - 2007. - № 1. - С. 19-23.
7. Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг): Затв. Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством праці та соціального захисту Республіки Білорусь 30 жовтня 2008 р . № 210/161/151. / / НРПА. - 2009. - № 8 / 20374.
8. Протасов, В.Ф. Аналіз діяльності підприємства (фірми): виробництво, економіка, фінанси, інвестиції, маркетинг: навчальний посібник / В.Ф. Протасов. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 536 с.
9. Савицька, Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: підручник / Г.В. Савицька. - К.: знання, 2009. - 536 с.
10. Савицька, Г.В. Економічний аналіз: підручник / Г.В. Савицька. - М.: Нове знання, 2007. - 679 с.
11. Савчук, М.В. Ціноутворення та цільове планування прибутку: навчальний посібник / М.В. Савчук. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 292 с.
12. Сергєєв, І.В. Економіка організації (підприємства): навчальний посібник / І.В. Сергєєв. - М.: Фінанси і статистика, 2008. - 576 с.
13. Слуцкін. М.Л. Аналіз прибутку від продажів як інструмент контролінгу / М.Л. Слуцкін / / Аудитор. - 2006. - № 11. - С. 24-29.
14. Суша, Г.З. Економіка підприємства: навчальний посібник / Г.З. Суша. - Мн.: «Нове знання», 2007. - 511 с.
15. Суша, Г.З. Економічна ефективність підприємства / Г.З. Суша. - Мн.: Академія управління при Президентові РБ, 2003. - 96 с.
16. Статистичні матеріали / / Білоруський економічний журнал. - 2009. - № 1. - С. 149-153.
17. Фінанси підприємства: підручник / Н. Є. Заєць, Т. І. Василевська. - Мн. Обчислюємо. шк., 2005. - 528 с.
18. Черненко, А.Ф. Проблеми оцінки рентабельності та шляхи їх вирішення / А.Ф. Черненко. / / Аудитор. - 2006. - № 5. - С. 15-23.
19. Чорнобривець, А.С. Аналіз показників рентабельності підприємства / А.С. Чорнобривець. / / Економіка. Фінанси. Управління. - 2005. - № 2. - С. 29-34.
20. Шинкевич, М.М. Аналіз впливу податкового навантаження на економічне зростання Республіки Білорусь / М.М. Шинкевич. / / Білоруська економіка: аналіз, прогноз, регулювання. - 2007. - № 10. - С. 19-23.
21. Шеремет, А.Д. Комплексний аналіз господарської діяльності: підручник / А.Д. Шеремет. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 416 с.
22. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: підручник / Єрмолович Л.Л. [И др.]; під заг. ред. Л.Л. Єрмолович. - Мн.: Сучасна школа, 2006. - 736 с.
23. Економіка підприємства / Л.М. Нехорошева [и др.]; під заг. ред. Л.М. Нехорошева. - Мн.: БГЕУ, 2008. - 719 с.
24. Економічна теорія: підручник / Под ред. В.Д. Камаєва. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - 640 с.
- Головна мета підприємницької діяльності і фактор підвищення матеріальної зацікавленості працівників; Таблиця 3.2 - Узагальнення резервів зниження собівартості та підвищення прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за планом на
| Заходи | Економія, млн р.. |
| Заміна тигельної печі опору типу Л52А на піч безтигельної плавильну СВО при розплаві алюмінієвого лиття | 15,876 |
| Теплова реабілітація будівель за рахунок скорочення втрат тепла. При виконанні подвійного скління в дерев'яних роздільних палітурках | 20,509 |
| Установка частотно регульованих приводів на металообробному обладнанні | 7,301 |
| Впровадження сучасних енергоефективних технологій, процесів і обладнання, підвищення ефективності діючого обладнання | 15,1 |
| Організаційно-технічні заходи | 9,3 |
| Всього зниження собівартості | 68,086 |
Найважливішим питанням оптимізації прибутку є планування прибутку з метою максимізації доходів, що дозволяє забезпечувати фінансування більшого обсягу потреб підприємства в його розвитку.
Обчислення оптимального розміру прибутку стає найважливішим елементом планування виробничої діяльності на сучасному етапі господарювання.
Для прогнозування максимально можливого прибутку в плановому році доцільно (виходячи із зарубіжного досвіду ринкових відносин) зіставити виручку від реалізації продукції із загальною сумою витрат, що поділяються на змінні і постійні. До змінних витрат відносяться витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт та ін Ці витрати змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва.
Постійні витрати - це такі, які не змінюються залежно від зростання або скорочення обсягу виробництва. До них відносяться амортизаційні відрахування, оплата праці управлінського персоналу, адміністративні витрати та ін
При дослідженні взаємозв'язку між постійними і змінними витратами і прибутком важливу роль відіграє аналіз беззбитковості виробництва. Для проведення такого аналізу багато вітчизняні економісти використовували рекомендації західного підприємництва. Відповідно до них перш за все визначається так звана точка беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Цю точку називають мертвою точкою, критичною точкою, порогом рентабельності, точкою самоокупності.
Точка беззбитковості відповідає такому обсягу продажів, при якому фірма покриває всі постійні та змінні витрати, не маючи прибутку. За допомогою точки беззбитковості визначається поріг, за яким обсяг продажів забезпечує рентабельність, тобто прибутковість продукції.
Обсяг продажів, що відповідає точці беззбитковості, визначається як відношення постійних витрат до різниці між одиницею і часткою від ділення змінних витрат на обсяг продажів у вартісному вираженні.
За допомогою цих розрахунків можна планувати беззбиткову діяльність для заводу. Треба також розрахувати запас фінансової міцності, який представляє собою обсяг продажів понад рівень беззбитковості. Для цього обсяг продажу, за винятком обсягу продажів у точці беззбитковості, слід розділити на обсяг продажів.
Розрахуємо беззбитковий обсяг продажів і запас фінансової міцності для РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за планом на 2009 рік і порівняємо його з показниками за
Таблиця 3.3 - Розрахунок точки беззбитковості і запасу фінансової стійкості РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2008-2009 рік
| Показники | 2008 | План | Відхилення (+;-) | Темп зростання (%) |
| 1. Обсяг продукції, млн р.. | 26 669 | 31 180 | 4 511 | 116,9 |
| 2. Прибуток від реалізації, млн р.. | 1 985 | 2 666 | 681 | 134,3 |
| 3. Собівартість продукції, млн р.. | 24 684 | 28 514 | 3 830 | 115,5 |
| 4. Сума змінних витрат, млн р.. | 23 045 | 23045Ч1 ,169-68 = = 26 875 | 3 830 | 116,6 |
| 5. Сума постійних витрат, млн р.. | 1639 | 1639 | - | 100,0 |
| 6. Маржинальний дохід (Стор. 1. - Стор 4) | 3 624 | 4 305 | 681 | 118,8 |
| 7. Частка маржинального доходу у виручці (Стор. 6/стр.1Ч100),% | 13,6 | 13,8 | 0,2 | 101,6 |
| 8. Беззбитковий обсяг продажів (Стор. 5 / (стор. 7 / 100)), млн р.. | 12 061 | 11 871 | -190 | 98,4 |
| 10. Запас фінансової стійкості (Стр.1-стор. 8) / стор 1Ч100),% | 54,8 | 61,9 | 7,2 | 113,1 |
Таким чином, заходи щодо збільшення обсягу продукції заводу шляхом зниження собівартості і збільшення реалізації дадуть зростання прибутку від реалізації на 681 млн р.. в результаті рентабельність обороту складе 8,55% (2666: 31180Ч100), що на 1,11% більше, ніж у
Отже, максимізація прибутку шляхом визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриває можливість для організації планувати на перспективу розміри приросту прибутку в залежності від господарських успіхів у виробництві конкурентоспроможної продукції.
Список використаних джерел
1. Аналіз господарської діяльності в промисловості: навч. посібник для вузів / В.І. Стражев [и др.]; під заг. ред. В.І. Стражева. - Мн. Обчислюємо. шк., 2008. - 480 с.
2. Афітов, Е.А. Планування на підприємстві: навчальний посібник / Е. А. Афітов .- Мн. Обчислюємо. шк., 2006. - 302 с.
3. Голубков, Є.П. Прибуток як індикатор ефективності: необхідність комплексного підходу / Є.П. Голубков. / / Маркетинг у Росії і за кордоном. - 2004. - № 4. - С. 18-23.
4. Ільїн, А.І. Планування на підприємстві: підручник / А.І. Ільїн. - Мн.: Нове знання, 2008. - 672 с.
5. Інструкція про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на доходи і прибуток: Затв. постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 31 січня
6. Мокришев, В. Науково-технічний потенціал підприємства. Втрачені можливості та нові ринкові перспективи / В. Мокришев. - / / Маркетинг і управління. - 2007. - № 1. - С. 19-23.
7. Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг): Затв. Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством праці та соціального захисту Республіки Білорусь 30 жовтня
8. Протасов, В.Ф. Аналіз діяльності підприємства (фірми): виробництво, економіка, фінанси, інвестиції, маркетинг: навчальний посібник / В.Ф. Протасов. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 536 с.
9. Савицька, Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: підручник / Г.В. Савицька. - К.: знання, 2009. - 536 с.
10. Савицька, Г.В. Економічний аналіз: підручник / Г.В. Савицька. - М.: Нове знання, 2007. - 679 с.
11. Савчук, М.В. Ціноутворення та цільове планування прибутку: навчальний посібник / М.В. Савчук. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 292 с.
12. Сергєєв, І.В. Економіка організації (підприємства): навчальний посібник / І.В. Сергєєв. - М.: Фінанси і статистика, 2008. - 576 с.
13. Слуцкін. М.Л. Аналіз прибутку від продажів як інструмент контролінгу / М.Л. Слуцкін / / Аудитор. - 2006. - № 11. - С. 24-29.
14. Суша, Г.З. Економіка підприємства: навчальний посібник / Г.З. Суша. - Мн.: «Нове знання», 2007. - 511 с.
15. Суша, Г.З. Економічна ефективність підприємства / Г.З. Суша. - Мн.: Академія управління при Президентові РБ, 2003. - 96 с.
16. Статистичні матеріали / / Білоруський економічний журнал. - 2009. - № 1. - С. 149-153.
17. Фінанси підприємства: підручник / Н. Є. Заєць, Т. І. Василевська. - Мн. Обчислюємо. шк., 2005. - 528 с.
18. Черненко, А.Ф. Проблеми оцінки рентабельності та шляхи їх вирішення / А.Ф. Черненко. / / Аудитор. - 2006. - № 5. - С. 15-23.
19. Чорнобривець, А.С. Аналіз показників рентабельності підприємства / А.С. Чорнобривець. / / Економіка. Фінанси. Управління. - 2005. - № 2. - С. 29-34.
20. Шинкевич, М.М. Аналіз впливу податкового навантаження на економічне зростання Республіки Білорусь / М.М. Шинкевич. / / Білоруська економіка: аналіз, прогноз, регулювання. - 2007. - № 10. - С. 19-23.
21. Шеремет, А.Д. Комплексний аналіз господарської діяльності: підручник / А.Д. Шеремет. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 416 с.
22. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: підручник / Єрмолович Л.Л. [И др.]; під заг. ред. Л.Л. Єрмолович. - Мн.: Сучасна школа, 2006. - 736 с.
23. Економіка підприємства / Л.М. Нехорошева [и др.]; під заг. ред. Л.М. Нехорошева. - Мн.: БГЕУ, 2008. - 719 с.
24. Економічна теорія: підручник / Под ред. В.Д. Камаєва. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - 640 с.
- Міра ефективності фінансово-господарської діяльності;
- Джерело фінансових ресурсів для розвитку підприємства і джерело збільшення його ринкової вартості;
- Джерело формування доходної частини державного бюджету.
Перша функція прибутку пов'язана з тим, що основним мотивом здійснення підприємницької діяльності, її кінцевою метою є підвищення добробуту власників підприємства. Характеристикою цього зростання виступає розмір доходу на вкладений капітал, джерелом якого є одержуваний прибуток. Для решти працівників підприємства прибуток також служить спонукальним мотивом діяльності, так як вона забезпечує додаткову матеріальну винагороду за працю і задовольняє ряд соціальних потреб.
Друга функція прибутку пов'язана з визначенням економічної ефективності, яка характеризує якість торгово-господарської діяльності підприємства за допомогою співвідношення кінцевих результатів роботи зі зробленими витратами. За інших рівних умов діяльність підприємства можна вважати більш ефективною, якщо його сукупні витрати забезпечують більший прибуток або якщо дана сума прибутку отримана з мінімальними витратами.
Головне призначення прибутку в ринкових умовах господарювання - віддзеркалення ефективності виробничо-збутової діяльності організації. Для цієї мети можуть бути використані різні показники прибутку, які можна класифікувати наступним чином.
1) За видами господарської діяльності розрізняють: прибуток від основної (операційної) діяльності, яка включає прибуток від реалізації продукції та інші операційні доходи і витрати; прибуток від інвестиційної діяльності; прибуток від фінансової діяльності.
2) По складу включаються елементів розрізняють: маржинальну (валовий) прибуток; прибуток від реалізації продукції; загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати відсотків і податків (брутто-прибуток); прибуток до оподаткування; чистий прибуток.
3) Маржинальна прибуток - це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами з реалізованої продукції.
4) Прибуток від реалізації продукції - це різниця між маржинальної прибутком і постійними витратами підприємства.
5) Брутто-прибуток включає фінансові результати (до виплати відсотків і податків) від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, позареалізаційні та надзвичайні доходи і витрати. Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений підприємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).
6) Прибуток до оподаткування - це результат після виплати відсотків кредиторам.
7) Чистий прибуток - це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та інших обов'язкових відрахувань.
8) Залежно від характеру діяльності підприємства виділяють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для даного підприємства, яку треба виділяти з загального прибутку для правильної оцінки роботи підприємства.
9) За характером оподаткування розрізняють оподатковуваний прибуток і не оподатковуваний податком (пільгованих) прибуток відповідно до податкового законодавства, яке періодично переглядається.
10) За ступенем обліку інфляційного чинника розрізняють номінальну прибуток і реальний прибуток, скорректірованнуюна темп інфляції у звітному періоді.
11) За економічним змістом прибуток ділиться на бухгалтерську та економічну. Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між доходами та поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків. Економічна прибуток відрізняється від бухгалтерської тим, що при розрахунку її величини враховують не тільки явні витрати, але і неявні, не відображаються в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власникові фірми).
12) За характером використання чистий прибуток поділяється на капіталізовану (нерозподілений) і споживану. Капіталізована прибуток - це частина чистого прибутку, що спрямовується на фінансування приросту активів підприємства. Споживана прибуток - та її частина, яка витрачається на виплату дивідендів акціонерам підприємства.
Використання того чи іншого показника прибутку для оцінки ефективності роботи підприємства залежить від мети аналізу, а також від категорії зацікавлених осіб. Так, для визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства використовується маржинальний прибуток, для оцінки рівня прибутковості виробництва окремих видів продукції та визначення комерційної маржі - прибуток від реалізації продукції до виплати відсотків і податків, для оцінки прибутковості сукупного капіталу - загальна сума прибутку від усіх видів діяльності до виплати відсотків і податків, для оцінки рентабельності власного капіталу - чистий прибуток, для оцінки стійкості зростання підприємства - капіталізована (реінвестований) прибуток і т.д. Бажано, щоб фінансова звітність давала відомості про фінансові результати в такому розрізі.
Потрібно враховувати також неоднакову значимість того чи іншого показника прибутку для різних категорій зацікавлених осіб. Для власників підприємства важливий кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток, який вони можуть вилучати у вигляді дивідендів або реінвестувати з метою розширення масштабів діяльності і зміцнення своїх ринкових позицій. Для кредиторів розмір чистого прибутку, який залишається власнику, не представляє інтересу. Їх більше цікавить загальна сума прибутку до сплати відсотків і податків, оскільки з неї вони отримують свою частину за позичений капітал. Держава ж цікавить прибуток після сплати відсотків до вирахування податків, оскільки саме вона служить джерелом надходження грошей до бюджету.
Таким чином, прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність промислової організації, тобто становить основу економічного зростання. За рахунок прибутку виконується значна частина зобов'язань організації перед бюджетом, банками та іншими організаціями. Отже, прибуток є найважливішим показником для оцінки виробничої та фінансової діяльності організації. Прибуток характеризує ступінь її ділової активності і фінансове благополуччя.
За рахунок відрахувань від прибутку до бюджету формується основна частина фінансових ресурсів держави, регіональних та місцевих органів влади, і від їх збільшення залежать темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, примноження суспільного багатства і в кінцевому рахунку підвищення життєвого рівня населення. Прибуток являє собою різницю між сумою доходів і витрат, отриманих від різних господарських операцій. Саме тому вона найбільш повно характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності організації, темпи економічного зростання і рівень її розвитку.
Схему формування і розподілу прибутку в ринкових умовах можна відобразити за допомогою моделі, представленої на рис. 1 [10, с. 410].
Як випливає з рис. 1, прибуток організації формується на основі різниці між виручкою від реалізації (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизів, відрахувань і податків з виручки) продукції і собівартістю.
Малюнок 1 - Схема формування і розподілу прибутку в умовах ринку
Прибуток (збиток) від реалізації продукції - це фінансової результат, отриманий від основної діяльності організації, яка може здійснюватися в будь-яких видах, зафіксованих у статуті і не заборонених законом. Він дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах та витратами на її виробництво і реалізацію, передбаченими «Основними положеннями по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)» [7]. Виручка приймається у розрахунку без податків, акцизів і неподаткових відрахувань.
Показником, який враховує всі результати виробничо-господарської діяльності організації, є прибуток за звітний період. Вона включає: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток від операційної діяльності, доходи по позареалізаційних операцій, зменшені на суму витрат по цих операціях.
Крім того, розрізняють прибуток, оподатковуваний податком, і прибуток, не оподатковуваний податком. Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати до бюджету податку на доходи і прибуток, п. 10. «Оподатковувана податком прибуток обчислюється виходячи із суми прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших цінностей, включаючи основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи), майнових прав і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях» [5].
Після формування оподатковуваного прибутку організація виробляє сплату податків, а решта прибутку, який залишається в розпорядженні організації після сплати податку на прибуток, називається чистим прибутком.
Чистий прибуток, являє собою різницю між прибутком за звітний період і податковими платежами за рахунок неї. Цією прибутком організація може розпоряджатися на власний розсуд, на виробничий і соціальний розвиток, заохочення працівників і дивіденди по акціях. Решта нерозподілений прибуток, залишаючись у розпорядженні організації, спрямовується на збільшення власного капіталу фірми і може бути перерозподілена в резервний фонд, який створюється для покриття непередбачених втрат, збитків, накопичувальний фонд, де акумулюються кошти для виробничого розвитку, фонд споживання - кошти для преміювання співробітників, надання матеріальної допомоги, фонд соціального розвитку - на різні соціально-культурні заходи.
При цьому слід мати на увазі, що прибуток - це абсолютний фінансовий ефект. Для оцінки результативності та економічної доцільності діяльності організації недостатньо лише визначити тільки абсолютні показники прибутку. Більш об'єктивну картину можна отримати за допомогою показників рентабельності. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності промислової організації.
В економічній літературі дається кілька понять рентабельності. Так, одне з його визначень звучить таким чином: рентабельність (від нім. Rentabel - прибутковий, прибутковий) являє собою показник економічної ефективності виробництва на підприємствах, який комплексно відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів [18, с. 15].
На думку інших авторів, рентабельність - показник, який представляє собою відношення прибутку до суми витрат на виробництво, грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна фірми використовуваного для організації своєї діяльності [22, с. 98]. Так чи інакше, рентабельність являє собою співвідношення доходу і капіталу, вкладеного в створення цього доходу. Пов'язуючи прибуток з вкладеним капіталом, рентабельність дозволяє порівняти рівень прибутковості підприємства з альтернативним використанням капіталу або прибутковістю, отриманого підприємством при подібних умовах ризику. Більш ризиковані інвестиції потребують більш високого прибутку, щоб вони стали вигідними. Так як капітал завжди приносить прибуток, для вимірювання рівня прибутковості прибуток, як винагорода за ризик, зіставляється з розміром капіталу, який був необхідний для утворення цього прибутку. Рентабельність є показником, що комплексно характеризує ефективність діяльності підприємства.
За допомогою цього показника можна оцінити ефективність управління промислової організації, оскільки отримання високого прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності і раціональності прийнятих управлінських рішень. Тому рентабельність можна розглядати як один з критеріїв якості управління.
За значенням рівня рентабельності можна оцінити довгострокове благополуччя підприємства, тобто здатність організації отримувати достатній прибуток на інвестиції. Для довгострокових кредиторів інвесторів, що вкладають гроші у власний капітал організації, даний показник є більш надійним індикатором, ніж показники фінансової стійкості і ліквідності, що визначаються на основі співвідношення окремих статей балансу.
Встановлюючи зв'язок між сумою прибутку і величиною вкладеного капіталу, показник рентабельності можна використовувати в процесі прогнозування прибутку. У процесі прогнозування з фактичними і очікуваними інвестиціями зіставляється прибуток, який передбачається отримати на ці інвестиції. Оцінка передбачуваного прибутку базується на рівні прибутковості за попередні періоди з урахуванням прогнозованих змін.
Рентабельність - один з основних показників ефективності роботи промислової організації. Її величина характеризує рівень окупності витрат і ступінь використання матеріальних, трудових і грошових коштів у процесі виробництва і реалізації продукції. Показники рентабельності використовують для порівняльної оцінки ефективності роботи окремих підприємств і галузей, що випускають різні обсяги та види продукції. Ці показники характеризують отриманий прибуток по відношенню до затрачених виробничих ресурсів.
Для підвищення ефективності роботи підприємства першорядне значення має виявлення чинників підвищення рентабельності та їх кількісна оцінка. Для визначення основних напрямів пошуку резервів підвищення рентабельності фактори, що впливають на них, класифікують за різними ознаками. Схематично фактори підвищення рентабельності представлені на малюнку 1 [12, с. 269].
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Фактори підвищення прибутку і рентабельності |
Внутрішні |
Зовнішні |
Виробничі |
Позавиробничі |
Екстенсивні |
Інтенсивні |
Рисунок 2 - Фактори, що визначають розмір прибули і рентабельності
До зовнішніх факторів відносяться природні умови, державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових пільг, штрафних санкцій, інфляція та ін Ці фактори не залежать від діяльності підприємств, але можуть мати значний вплив на величину прибутку і рентабельність.
Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і в свою чергу можуть підрозділятися на екстенсивні і інтенсивні. Екстенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку і рівень рентабельності через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу та ін Інтенсивні фактори впливають на підвищення рентабельності через "якісні" зміни: підвищення продуктивності обладнання та його якості, використання прогресивних матеріалів, удосконалення технології обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації та продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції, вдосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів та ін
До позавиробничих факторів належать, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці та побуту та ін Підвищенню рентабельності підприємства сприяє збільшення прибутку на основі зростання виробництва і реалізації продукції, зниження її собівартості, кращого використання машин і устаткування, економного витрачання сировини і матеріалів, попередження невиправданих витрат, скорочення втрат і простоїв, підвищення продуктивності праці.
При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства всі перераховані вище фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Прямий вплив на собівартість продукції, а значить, на прибуток і рентабельність, пов'язано з тим, наскільки раціонально і економно витрачаються матеріальні ресурси: адже частка матеріальних витрат у собівартості промислової організації значна і коливається від 60 до 90%.
Для кількісної оцінки рентабельності розраховуються показники рентабельності. Показники рентабельності об'єднуються у дві групи [9, с. 280-281]:
1. Показники, що базуються на витратному підході (рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інвестиційної діяльності та окремих інвестиційних проектів, рентабельність звичайної діяльності);
2. Показники, що характеризують прибутковість продажів (валова рентабельність продажів і чиста рентабельність продажів);
3. Показники, в основі яких лежить ресурсний підхід (рентабельність сукупних активів або загальна рентабельність, рентабельність операційного капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність оборотного капіталу, рентабельність власного капіталу та ін.)
Робота організації в умовах ринкової економіки пов'язана з підвищенням стимулюючої ролі прибутку. Використання прибутку в якості основного оціночного показника сприяє зростанню обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення його якості, поліпшенню використання наявних виробничих ресурсів. Посилення ролі прибутку обумовлене також діючою системою її розподілу, відповідно до якої підвищується зацікавленість організацій у збільшенні не тільки загальної суми прибутку, а й особливо тієї її частини, яка залишається у розпорядженні організації і використовується в якості головного джерела коштів, що спрямовуються на виробничий і соціальний розвиток, а також на матеріальне заохочення працівників відповідно до якості витраченої праці.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (торгової, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або спожитими ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.
Грамотне, ефективне управління формуванням прибутку та рівнем рентабельності передбачає побудову відповідних організаційно-методичних систем забезпечення цього управління, знання основних механізмів формування прибутку і рентабельності, методик їх оцінки, використання сучасних методів аналізу. У зв'язку з цим у наступному параграфі необхідно розглянути методики аналізу і планування прибутку і рентабельності.
1.2 Методика аналізу та планування оті, що перетривали і рентабельності
У сучасних умовах господарюючим суб'єктам надано право розробляти і затверджувати фінансові показники своєї діяльності - прибуток, обсяг реалізації, план фінансування капітальних вкладень, форми і системи оплати праці; самостійно розпоряджатися своїм майном, а також прибутком, що залишається в їх розпорядженні. Щоб заздалегідь знати фінансові результати своєї діяльності та організувати раціональне рух фінансових ресурсів відповідно до обраної фінансової стратегією, підприємству потрібен фінансовий план.
Фінансовий план суб'єкта господарювання - це документ, що відображає обсяг надходження і витрачання грошових коштів, що фіксує баланс доходів і напрямків витрат підприємства, включаючи платежі в бюджет на планований період [2, с. 4]. Його можна розглядати «як завдання за окремими показниками, а також як фінансовий документ, що забезпечує взаємоув'язки показників розвитку підприємства з наявними ресурсами, взаємодія сукупної вартісної оцінки коштів, що беруть участь у відтворювальних процесах, і використовуваного грошового капіталу» [17, с. 461].
При складанні фінансового плану підприємства об'єктом планування виступає, перш за все, прибуток, як кінцевий фінансовий результат його діяльності: в даному випадку фахівці оформляють план прибутків і збитків підприємства. Процес планування прибутку починається з розробки цінової стратегії підприємства та обгрунтування основних показників звіту про прибутки і збитки по місяцях на майбутній рік, на наступний рік за планованим - по кварталах і на більш тривалу перспективу (на період більше двох років) з встановленням річних показників. Прогнозування на термін більше двох років необхідно для обгрунтування інвестиційної діяльності та оцінки можливостей за рішенням різноманітних завдань перспективного розвитку економіки, забезпечення стійких взаємин з акціонерами і так далі. Такі прогнози передбачають обгрунтування обсягу реалізації продукції, повної собівартості і прибутку від реалізації продукції.
Оскільки вихідною основою визначення всіх видів прибутку є обсяг продажів (виручка від реалізації), то головним завданням цінової політики на першому етапі є обгрунтування такої його величини для підприємства, при якій його виробництво забезпечить отримання максимального прибутку. Тобто залежність прибутку від виручки від реалізації пряма. За нинішніх економічних умовах, що склалися в республіці, падіння обсягу виробництва і реалізації продукції, не рахуючи ряду протидіючих факторів, як, наприклад, зростання цін, неминуче спричиняє скорочення обсягу прибутку. Звідси висновок про необхідність прийняття невідкладних заходів білоруськими підприємствами щодо забезпечення зростання обсягу виробництва продукції на основі технічного її оновлення та підвищення ефективності виробництва. У свою чергу вдосконалення розрахунково-платіжних відносин між суб'єктами господарювання буде сприяти поліпшенню умов реалізації продукції, а отже, зростанню прибутку.
На наступному етапі планування прибутку підприємству слід визначити оптимальну величину витрат на виробництво і збут продукції, що виступають у формі її собівартості. Якщо зміна обсягу реалізації впливає на суму прибутку прямо пропорційно, то зв'язок між величиною прибутку і рівнем собівартості зворотний. Чим нижча собівартість продукції, обумовлена рівнем витрат на її виробництво і реалізацію, тим вищий прибуток, і навпаки. Цей фактор, у свою чергу, перебуває під впливом багатьох причин. Тому в процесі планування зміни рівня собівартості повинні бути виявлені причини її зниження або підвищення з тим, щоб розробити заходи щодо скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції, а отже, збільшення прибутку.
Склад і формування собівартості має особливості в окремих галузях господарської діяльності. Вони також змінюються в окремі періоди в результаті централізовано прийнятих рішень: про склад витрат, що відносяться на собівартість продукції, їх розмірах; складі доходів (витрат) від позареалізаційних операцій. При стабільних економічних умовах господарювання основний шлях збільшення прибутку полягає в зниженні собівартості в частині матеріальних витрат. Особливо важливо це для підприємств обробних галузей (машинобудування, металообробка, нафтохімічна та інші), на яких питома вага вартості сировини в собівартості істотно вище, ніж на аналогічних підприємствах розвинених країн. У видобувних галузях досить складно забезпечити зниження собівартості видобутку корисних копалин з-за природно-природних причин. В основному це може досягатися внаслідок збільшення обсягів видобутку. У галузях, орієнтованих на кінцевого споживача, вирішальне значення мають обсяги виробництва та реалізації продукції, зумовлені попитом, рівнем собівартості, але без шкоди якості споживчих товарів.
Включення відсотків за короткостроковий кредит до складу собівартості визначає витратний характер господарського механізму і стає в певній мірі гальмом у розвитку виробництва. Відсотки за короткостроковий кредит нададуть стимулюючий вплив лише в тому випадку, якщо їх сплата буде проводитися з прибутку. Також і матеріальне стимулювання в умовах ринку може ефективно виконувати свої функції тоді, коли його розмір залежить від обсягу одержуваного прибутку. Включення преміальних виплат до складу собівартості знижує їх зв'язок з кінцевими результатами діяльності підприємства. Коли премії за виробничі результати входять до складу собівартості, то вони можуть виплачуватися і при збитковій роботі підприємств. А якщо преміювання здійснюється з прибутку, то така ситуація виключено (згідно з білоруським законодавством, якщо розмір премії перевищує 50 відсотків нарахованої заробітної плати, то сума цього перевищення відноситься підприємством на фінансові результати).
Тому ряд витрат слід виключити із собівартості і відшкодовувати їх за рахунок планованого прибутку. Основну увагу потрібно спрямовувати на виявлення всіх витрат, з якими реально пов'язані виробництво і збут продукції підприємства, а також на виявлення і аналіз тих статей витрат, величина яких може змінюватися при зміні обсягу випуску продукції в результаті зміни цін. Такий захід буде сприяти зростанню кінцевих результатів діяльності підприємств, підвищення зацікавленості у збільшенні прибутку.
Цінова стратегія повинна бути узгоджена з головними фінансовими цілями підприємства, прийнятими на найближчий час і перспективу. У відповідності з фінансовим планом підприємство визначає точку беззбитковості, обгрунтовує мінімальний рівень прибутку, необхідний при продажу кожного виду продукції, величину вкладу на покриття та оцінює запас фінансової міцності. При вирішенні цих завдань пріоритетним є завдання щодо забезпечення найбільшого обсягу прибутковості і максимізації показників рентабельності продажів, власного капіталу і всіх активів. Але при цьому будь-якому суб'єкту господарювання слід враховувати так званий закон спадної прибутковості («закон спадної граничної продуктивності»), який стверджує, що «із зростанням використання будь-якого чинника (при незмінності інших) рано чи пізно досягається така точка, в якій додаткове застосування змінного фактора веде до зниження спочатку відносного, а далі абсолютного обсягу випуску продукції, тобто збільшення використання одного з факторів виробництва (за фіксованості інших) призводить до послідовного зменьшенням віддачі його застосування »[23, с. 411].
Кожне підприємство, яке приділяє увагу вищеназваним питань, встановлює на основі врахування витрат три типи цін: граничні ціни відповідно до величини змінних витрат; витратні ціни, які забезпечують беззбитковість продажів; планові ціни, що встановлюються з урахуванням оцінки стану ринку. Ціна є найважливішим чинником, безпосередньо визначає величину прибутку підприємства.
Граничні ціни покривають лише ті витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продаваного вироби. Продаж продукції за ціною, близькою до граничної, дозволяє забезпечити повне завантаження виробничих потужностей підприємства, за умови, що воно вже покрила всі постійні витрати і здатне здійснити додатковий випуск продукції без їх збільшення.
Витратні ціни забезпечують повне покриття витрат у розрахунку на конкретний обсяг продажів (на рівні беззбитковості) і не можуть бути використані при іншому обсязі продажів.
При встановленні планових цін дуже часто підприємства не беруть до уваги залежність обсягу продажів від цін. Тому зазвичай на практиці використовують два підходи до ціноутворення: орієнтацію на споживачів (підприємство призначає максимальну ціну, яку вони готові заплатити) і на конкурентів (перед прийняття аналізує ціни на аналогічну продукцію у конкурентів і встановлює свою ціну у відповідності зі сформованою на ринку позицією свого товару ).
Багато підприємств встановлюють не одну ціну, а набір цін для різних ситуацій (з урахуванням регіону, періоду часу, сегмента, форми подання товару, способів продажів і так далі). При цьому вітчизняним суб'єктам господарювання слід брати до уваги чинне в Республіці Білорусь «Положення про порядок формування та застосування цін і тарифів», згідно з яким в залежності від сфери обслуговування розрізняють вільні і регульовані ціни. У системі вільних цін функціонують відпускні та роздрібні ціни, тарифи.
Вільні відпускні ціни на продукцію виробничо-технічного призначення і споживчі товари формуються на основі собівартості їх виробництва, всіх видів податків і прибутку виходячи з якості, споживчих властивостей продукції і кон'юнктури ринку на умовах франко-станція (порт, пристань) відправлення, а при одноразовому відпустці - франко-склад виготовлення. Розмір прибутку, що включається у вільно відпускні ціни, обмежується тільки при регулюванні ціни підприємств-монополістів. На продукцію виробничо-технічного призначення, вироблену і продавану всередині республіки через постачальницько-збутові організації оптова надбавка (постачальницько-збутова націнка) не може перевищувати 20 відсотків до вільної відпускної ціни [17, с. 171].
Вільні роздрібні ціни на продукцію, вироблену всередині республіки, а також завезену з-за її меж, формуються виходячи з вільної відпускної ціни виробника; торговельної надбавки, що включає оплачену оптову надбавку плюс інші витрати, але не більше 30 відсотків до вільної відпускної ціни.
Регульовані ціни, що встановлюються на соціально-значущі товари і послуги, - це ціни на продукцію, за якими державою визначаються граничний рівень прибутку (на продукцію підприємств-монополістів); граничні ціни (продукція, на яку видається декларація про рівень цін); граничні надбавки.
Таким чином, вітчизняні підприємства можуть включати плановий прибуток в ціну виробу на підставі:
1) законодавчих актів (якщо підприємство випускає монопольну продукцію або ціни повинні декларуватися);
2) договорів з замовниками про рівень рентабельності;
3) різниці між ринковою ціною і власними витратами на неї, якщо продукція виготовляється для реалізації на ринку.
При цьому будь-який суб'єкт господарювання повинен розрахувати величину прибутку від виробництва (продажів) одиниці кожного виду продукції при існуючій ціні, величину зростання обсягу продажів кожного виду продукції в разі зниження її ціни та за умови підвищення загальної суми прибутку підприємства, а також граничне співвідношення обсягу продажів продукції у разі зростання її ціни, при якій загальна сума прибутку підприємства зменшитися до сформованого рівня.
Виходячи з цього план на майбутній рік по місяцях включає обгрунтування наступних показників звіту про прибутки та збитки:
- Виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);
- Повної собівартості реалізованої продукції (до складу якої входять виробнича собівартість, комерційні та управлінські витрати підприємства);
- Прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг);
- Окремо виділяють доходи і витрати від фінансової й іншої діяльності та нерозподілений прибуток наростаючим підсумком.
Прибуток від реалізації продукції, як найважливіший компонент всієї, загального прибутку підприємства, рекомендується розраховувати окремо за видами діяльності. Це не тільки полегшує розрахунки, підвищує їх точність, але має значення для передбачуваної величини податку на прибуток, так як доходи від деяких видів діяльності не обкладаються даним податком, а інші оподатковуються за підвищеним або зниженим ставками. В якості методу планування пропонується прямий рахунок. Він відрізняється високою вірогідністю обчислень і тому вимагає наявності завдань з випуску продукції, даних про її залишки, планів збуту, передбачуваних цін кожного виду товару, а також витрат на їх виробництво.
Розрахунок прибутку, за цим методом, виконується за окремими видами виробів або групами однорідних виробів з наступним підсумовуванням в цілому по підприємству. Обчислення робиться за формулою:
П р = П н + П т-П до, (1.1)
де П р - прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг);
П н - прибуток у залишках продукції на початок планового року (методика планування величини вищеназваних залишків передбачає врахування їх зміни щодо звіту на останню дату складання бухгалтерського балансу на фактори, під впливом яких вони можуть змінюватися до кінця року - укладання нових договорів на реалізацію продукції, зміна форми безготівкових розрахунків та інше);
П к - прибуток у залишках продукції на кінець планового року (вихідні залишки складаються із залишків готової продукції на складі та відвантаженої продукції, термін оплати якої не виникне у плановому році; при плануванні вони мають обліковуватися на рівні нормативу в днях, встановленого на підприємстві);
П т - прибуток на товарний випуск продукції (вона визначається виходячи з плану виробництва, відпускних цін та кошторису витрат на виробництво).
На практиці в інфляційній, нестабільній економіці підприємствам найчастіше доводиться виконувати фінансові розрахунки в умовах повної невизначеності. У цьому випадку при плануванні прибутку можна рекомендувати аналітичний метод, що припускає розрахунок прибутку майбутнього року на базі досягнутого рівня поточного року і прогнозованого індексу інфляції, а також на базі витрат на 1 карбованець товарної продукції і відсотка базової рентабельності.
Розрахунки прибутку виконуються таким чином:
П Р = П Ротчев ЧІ і, (1.2)
де П Ротчев - прибуток від реалізації звітного року;
І і - індекс інфляції, який дорівнює (1 + m) 12, де m - коефіцієнт рівня інфляції в місяць; 12 - кількість місяців у році.
З урахуванням витрат на 1 карбованець товарної продукції розрахунок прибутку проводиться за формулою [16, с. 374]:
П = ТЧ (100-3) / 100, (1.3)
де П - прибуток підприємства;
Т - товарна продукція;
3 - витрати на 1 карбованець товарної продукції.
У даному випадку для визначення прибутку від реалізації продукції отриманий результат коригується на зміну прибутку в перехідних залишках готової продукції.
За допомогою показника базової рентабельності визначається прибуток тільки за порівнянної товарної продукції. При цьому розраховується вплив на прибуток наступних факторів: обсягу виробництва, собівартості продукції, її асортименту, якості, цін. Щоб визначити вплив обсягу виробництва, необхідно перерахувати всю порівнянну товарну продукцію планового року в собівартість звітного року, виходячи з передбаченого відсотка її зниження.
Вплив зміни асортименту на приріст прибутку визначається наступним чином. Розраховується середній рівень рентабельності при структурі випуску звітного року і середній рівень рентабельності при структурі планового року. Різниця між ними показує відхилення рентабельності через зсуви в асортименті. При цьому рентабельність виробу повинна бути або планового, бо звітного року.
Розрахунок впливу підвищення якості продукції на приріст прибутку проводитися на основі коефіцієнтів сортності. Для їх обчислення визначається питома вага кожного сорту в загальному обсязі виробництва і співвідношення між цінами на окремі сорти. Ціна першого сорту приймається за 100 відсотків, другого - відноситься до ціни першого сорту і так далі. Збільшення прибутку в даному випадку розраховується шляхом множення обсягу товарної продукції за собівартістю звітного року на різницю коефіцієнта сортності.
Прибуток за рахунок зміни цін визначається як добуток відсотків їх зміни на обсяг товарної продукції.
Прибуток по непорівнянної товарної продукції розраховується як різниця між її вартістю в оптових цінах та планової собівартістю
Складанням прибутку за порівнянною і непорівнянної продукції знаходиться загальна планова прибуток від реалізації продукції
Далі на етапі складання фінансового плану слід вивчити наявність основних фондів та іншого майна на підприємстві, можливість їх реалізації і ефективність цієї операції, тобто спланувати другу складову балансового прибутку - прибуток від продажу основних засобів та іншої реалізації.
Перелік позареалізаційних прибутків (збитків) підприємства досить великий. Це пояснюється додатковими можливостями підприємств в отриманні доходів в умовах ринкових відносин. Тому для становить фінансові розрахунки важливо не тільки вміти планувати ці доходи, а й знати джерела їх отримання. Включаються до плану джерела повинні бути постійними, пов'язаними з нормальною діяльністю підприємства, мати обгрунтування. При цьому для реальної оцінки фінансових результатів від позареалізаційних операцій велике значення має і правильне передбачення ймовірності виникнення позареалізаційних витрат, так як прибуток визначається як різниця між доходами і витратами.
Крім вищеназваних елементів прибутку, у фінансовому плані підприємства повинні відображатися також платежі до бюджету. Причому тільки ті з них, джерелом сплати яких є прибуток. До них відносяться податок на нерухомість, податок на доходи і податок на прибуток. Всі інші види платежів у бюджет і позабюджетні фонди відображаються в інших розділах плану підприємства. Розрахунки ж платежів з прибутку виконуються у відповідності з діючими методиками, передбачуваними змінами в планованому році за ставками, пільг, об'єктів оподаткування, доведеним лімітам та нормативам.
Основну частину прибутку організації отримують від реалізації продукції, тому в першу чергу аналізується динаміка прибутку від реалізації та чинники, що її визначають.
Основними факторами, що впливають на суму прибутку від реалізації, є обсяг реалізації продукції і рівень собівартості реалізованої продукції. Їх вплив на прибуток визначають прийомом абсолютних різниць. Вплив зміни обсягу реалізації продукції на величину прибутку від реалізації визначається за формулою [8, с. 508]:
DП р.реал = (Р 1 - Р 0) Ч УП р0 / 100, (1.4)
де DП р.реал - зміна прибутку від реалізації за рахунок обсягу реалізованої продукції, млн р..;
Р 1, Р 0 - виручка від реалізації продукції у звітному і базисному році відповідно, млн р..;
УП р0 - рівень прибутку від реалізації продукції базисного періоду,%.
Вплив зміни рівня собівартості на величину прибутку від реалізації визначається за формулою:
DП р.себест = (УЗ 1 - УЗ 0) ЧР 1 / 100, (1.5)
де DП р.себест - зміна прибутку від реалізації за рахунок рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції, млн. р..;
УЗ 1, УЗ 0 - рівень витрат на виробництво і реалізацію продукції в звітному і базисному році відповідно,%;
Р 1 - виручка від реалізації продукції звітного періоду, млн. р..
Величина прибутку від реалізації окремих видів продукції залежить від трьох чинників: обсягу продажу продукції (VРП), собівартості (С) і средньореалізаціоних цін (Ц). Факторна модель прибутку від реалізації окремих видів продукції має вигляд [8, с. 512]:
Пi = VРПiЧ (Цi-Сi), (1.6)
де VРПi - обсяг випуску продукції i-го виду в натуральному вираженні, од;
Цi - средньореалізаціоних ціна одиниці i-го виду продукції, млн р..;
Сi - собівартість одиниці i-го виду продукції, млн р.. на од.
Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видами продукції проводиться способом ланцюгової підстановки:
П 0 = VРП 0 Ч (Ц 0 - З 0); (1.7)
П усл1 = VРП 1 Ч (Ц 0-З 0); (1.8)
П усл2 = VРП 1 Ч (Ц 1 - З 0); (1.9)
П 1 = VРП 1 Ч (Ц 1-С 1). (1.10)
Загальна зміна прибутку за рахунок зміни всіх факторів складе:
DП заг = П 1 - П 0. (1.11)
У тому числі за рахунок зміни обсягу випуску:
DП v рп = П усл1 - П 0; (1.12)
за рахунок зміни середньої ціни реалізації виробів:
DП ц = П усл2 - П усл1; (1.13)
за рахунок зміни собівартості виробництва і реалізації виробів
DП ц = П 1 - П усл2. (1.14)
Якість прибутку від виробництва і реалізації продукції оцінюється як висока, якщо її збільшення переважно зумовлено зростанням обсягу продажів і зниженням собівартості продукції. Низька якість прибутку характеризується ростом цін на продукцію без істотного збільшення фізичного обсягу продажів і зниження витрат на карбованець продукції.
На прибуток звітного періоду, крім того, впливають позареалізаційні та операційні доходи, витрати, втрати та збитки. Їх вплив на прибуток за звітний період визначають прямим рахунком.
Найбільш поширеними в практиці вітчизняних підприємств показниками рентабельності є:
а) рентабельність продукції, яка розраховується як відношення прибутку до собівартості продукції (у відсотках) [9, с. 281]:
Прп
Rп =------- Ч100, (1.15)
Зрп
де Rп - рентабельність продукції,%;
Прп - прибуток від реалізації продукції, млн. руб.;
Зрп - сума витрат з реалізованої продукції (собівартість реалізованої продукції), млн. руб.
З формули (1) випливає, що факторами, що визначають зміну рівня рентабельності продукції, є сума прибутку від реалізації продукції і собівартості продукції. Прибуток від реалізації в свою чергу визначається зміною цін на продукції та собівартості виробу. Факторна модель для оцінки їх впливу на рентабельність продукції має вигляд [9, с. 283]:
Ц-З
Rп =--------, (1.16)
З
де Ц - ціна реалізації продукції, млн. руб.
Вплив факторів на рентабельність виробництва розраховується прийомом ланцюгових підстановок.
б) Рентабельність операційної діяльності (Rод) розраховується в цілому по підприємству як відношення прибутку-брутто від операційної діяльності до виплати відсотків і податків (Під) до загальної суми витрат з операційної діяльності (ЗОД):
Під
Rод =------- Ч100, (1.17)
ЗОД
де Rод - рентабельність операційної діяльності,%;
Під - прибуток від операційної діяльності, млн р..;
ЗОД - сума витрат з витрат з операційної діяльності, млн р..
Даний показник характеризує окупність витрат в операційній діяльності. Він повніше попереднього показника відображає результати роботи підприємства, оскільки при його розрахунку враховуються не тільки реалізаційні, але і позареалізаційні результати, пов'язані з основної діяльності.
Якщо виробляється більше одного виду продукції, необхідно враховувати зміну питомої ваги кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації. На зміну рентабельності операційної діяльності впливають зміна обсягу продажів, структура продажів, ціна реалізації і зміна собівартості реалізованої продукції. Факторна модель рентабельності обороту описується формулою:
Під ΣVРП 0 i Ч (Ц 0 i-З 0 i)
Rод =------- Ч 100 = ------------------------ (1.18)
ЗОД ΣVРП 0 i ЧЗ 0 i
Розрахунок впливу окремих факторів на зміну суми рівня рентабельності по окремих видах продукції проводиться способом ланцюгової підстановки.
в) Рентабельність продажів (обороту) розраховується діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг до виплати відсотків і податків на суму отриманої виручки (В) [9, с. 282]:
Прп
Rоб =------- Ч100, (1.20)
Врп
де Rоб - рентабельність продажів,%;
Прп - прибуток від реалізації, млн р..;
Врп - виручка від реалізації продукції, млн р..
Рентабельність продаж характеризує ефективність виробничої і комерційної діяльності: скільки прибутку має підприємство з рубля продажів.
На величину рентабельності продажів впливають різні фактори. Основними факторами її зниження є:
- Зростання витрат на виробництво і реалізацію продукції;
- Падіння обсягів реалізації.
У першому випадку ретельному аналізу необхідно піддати структуру витрат у собівартості, щоб виявити причину її зростання. У собівартості продукції потрібно виділити найбільш вагомі і зростаючі статті, після чого - проаналізувати можливість і необхідність їх скорочення без шкоди для виробництва. Загальна послідовність управлінських рішень може бути представлена у вигляді наступних кроків:
- Виділити найбільш вагомі статті собівартості та дослідити можливості їх зниження;
- Провести поділ витрат на постійні та змінні і розрахувати точку беззбитковості;
- Проаналізувати прибутковість окремих видів продукції на основі коефіцієнта маржинального прибутку, вивчити необхідність і можливість зміни номенклатури продукції, що випускається.
У другому випадку слід зосередити на маркетингових чинниках, а також якісні характеристики продукції. У цілому, показник рентабельності продажів зачіпає практично всі аспекти діяльності підприємства - виробництво, маркетинг і збут [6, 52].
г) Рентабельність капіталу обчислюється відношенням брутто-прибутку до середньорічної вартості сукупного капіталу (KL) [9, с. 282]:
R = П б / KL, (1.21)
де Пб - сума брутто-прибутку від звичайної діяльності до виплати відсотків і податків, млн р..;
KL - середньорічна сума основного та оборотного капіталу, млн р..
Середньорічна сума основного та оборотного капіталу залежить від обсягу продажів і коефіцієнта оборотності капіталу (Коб), який визначається відношенням виручки до середньорічної суми капіталу. Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажів. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення коштів для забезпечення того ж обсягу виробництва і реалізації продукції.
Причинами погіршення рентабельності капіталу можуть бути як зниження прибутку, так і сповільнення оборотності капіталу.
Якщо на погіршення показника більшою мірою впливає падіння прибутку, необхідно зосередити свої зусилля на маркетингу, асортиментної політики і системи ціноутворення.
Прискорення оборотності можна домогтися шляхом зменшення обігових коштів, або постійних активів. Для цього потрібно розглянути можливість:
- Продажу або списання невикористаного або неефективно використовуваного устаткування, зменшення невиробничих активів;
- Зниження запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції;
- Зменшення дебіторської заборгованості.
За результатами аналізу розробляються конкретні заходи щодо освоєння виявлених резервів для підвищення прибутку і рентабельності організації.
Таким чином, прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат підприємницької діяльності; рентабельність характеризує прибутковість, прибутковість промислової організації.
При формуванні прибутку враховуються всі сторони господарської діяльності промислового підприємства: рівень використання основного капіталу, машин, обладнання, технологій, організація виробництва і праці. Абсолютна величина прибутку відображає результати зниження собівартості та зростання обсягу реалізованої продукції. Для об'єктивної оцінки кінцевих результатів діяльності підприємства, можливості порівняльного аналізу визначається відносний розмір прибутку - рентабельність
Збільшення прибутку забезпечується зростанням обсягу виробництва конкурентоспроможної продукції, грамотної асортиментної політикою і ціноутворенням. Підвищенню рентабельності підприємства сприяє збільшення прибутку на основі зростання виробництва і реалізації продукції, зниження її собівартості, кращого використання машин і устаткування, економного витрачання сировини і матеріалів, попередження невиправданих витрат, скорочення втрат і простоїв, підвищення продуктивності праці.
Для аналізу прибутку і рентабельності застосовується система показників, що дозволяє оцінити вплив факторів на зміну фінансових результатів і виявити можливості їх підвищення. Заключним етапом аналізу прибутку і рентабельності підприємства є узагальнення виявлених резервів підвищення прибутковості та ефективності господарської діяльності підприємства та розробка рекомендацій щодо їх реалізації, вироблення рішень по оптимальному управлінню торговим підприємством. Основне завдання аналізу - скласти прогноз фінансово-господарської діяльності промислової організації і показати, яким чином можна попередити несприятливі чинники і тенденції економічного і соціального розвитку.
2 А наліз рентабельності фінансово-господарської діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "
2.1 Організаційно-економічна характеристика РУП «Гомельський завод пускових двигунів»
РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П. К. Пономаренко "утворений в 1944 році на базі мотороремонтний майстерень. Наказом Міністерства промисловості Республіки Білорусь від 11.04.2003 р. № 139 РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "включений до складу об'єднання« Мінський моторний завод ».
РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »розташовується на двох майданчиках, на одній з яких площею
Зареєстровано РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »рішенням Гомельського облвиконкому від 04.06.2001 р. № 382 за номером 400069642. Нова редакція Статуту зареєстрована рішенням Гомельського облвиконкому від 11.05.2005 р. № 329, зміни до статуту зареєстровані рішенням Гомельського облвиконкому від 21.08.2006 р. № 700.
Майно підприємства перебуває у власності Республіки Білорусь і закріплено за підприємством на праві господарського відання. Уповноваженим власником і органом управління Унітарним підприємством є Міністерство промисловості Республіки Білорусь. Юридична адреса та банківські реквізити заводу:
Статутний фонд РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "визначений у розмірі 138600 тис. руб. і сформований шляхом внесення засновником майна. Підприємство є юридичною особою державної форми власності, має самостійний баланс, розрахункові, валютні рахунки.
Організаційна структура підприємства представлена в Приложении1.
Організаційна структура управління знаходить своє вираження у схемі структури апарату управління, положеннях про підрозділи, посадових інструкціях працівників апарату управління та інших працівників, а також в штатних розкладах керівників, фахівців і службовців.
Схема управління заводом включає в себе структурні підрозділи і посадові особи в їх взаємозв'язку співпідпорядкованості, розподілу цехів, відділів і служб по рівнях управління.
Положення про підрозділи документально регламентує основні завдання, функції та порядок взаємовідносин кожного підрозділу з іншими, обов'язки, права і відповідальність керівника цього підрозділу; посадові інструкції - обов'язки, права і відповідальність кожного виконавця. Штатний розклад визначає кваліфікаційно-посадовий склад апарату управління заводом. Структура управління підприємством включає в себе 26 структурних підрозділів, в т.ч. два цехи і одна ділянка основного виробництва.
Управління всією виробничо-господарською діяльністю заводу здійснює директор підприємства. Йому підкоряються головний інженер, головний бухгалтер, юрисконсульт, заступник директора з комерційних питань та реалізації, заступник директора з виробництва, заступник директора з інформації, безпеки, кадрів і соц. питань, головний економіст, начальник відділу управління якістю.
Державне регулювання діяльності заводу здійснюється через державну підтримку. Основними умовами надання державної підтримки відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь від 13 січня
Податкові зобов'язання за поточними платежами виконуються в повному обсязі, відсутні заборгованість за спожиті енергоресурси. Темп зростання обсягів виробництва склав 110,03%, рентабельність реалізованої продукції склала 8,04%.
Підприємству на сьогоднішній день надані такі пільги та преференції:
- Розпорядження Президента РБ від 19.03.2007 р. № 80рп «Про нормативному розподілі виручки».
- Указ Президента РБ № 168 від 05.04.2007 «Про заходи щодо створення умов для виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки», що дозволить звільнити від сплати до бюджету суми збору в республіканський фонд підтримки виробників сільськогосподарської продукції, продовольства і аграрної науки та податку з користувачів автомобільних доріг в частини виручки в іноземній валюті від реалізації продукції за межі РБ, а також у порядку виробничої кооперації.
- Указ Президента РБ № 146 від 17.03.2007 «Про стимулювання в 2007 році розвитку промислового виробництва», що дозволить звільнити від сплати до бюджету суми перевищення ПДВ, податку на прибуток, збору в республіканський фонд підтримки виробників сільськогосподарської діяльності, продовольства і аграрної науки та податку з користувачів автомобільних доріг над сумою податків, що підлягають сплаті у відповідний період минулого року.
- Наказ Міністерства промисловості РБ № 361 від 24.05.2007 «Про консервацію основних засобів», що дозволить уникнути додаткових витрат з утримання незадіяних виробничих площ промислового майданчика № 2.
Отримані преференції допоможуть виконати всі Основні цільові показники, доведені на 2007 рік у повному обсязі, а також поповнити власні оборотні кошти, відновити і модернізувати основні фонди.
Незважаючи на наявні складнощі на підприємстві ведеться робота з розширення ринків збуту продукції, пошуку шляхів щодо поліпшення якості продукції та розширення асортименту. Державою здійснюється регулювання діяльності підприємства за допомогою законодавчих актів.
Тенденція розвитку виробництва основної продукції - пускових двигунів, редукторів, електродів зварювальних, виробів вироблених по коопераційним постачання, визначається динамікою потреби ринку на цю продукцію.
Пускові двигуни, редуктори і запчастини до них, що випускаються РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко ", призначаються для використання за двома напрямками: для потреб моторобудування РБ; для ремонту парку тракторної і сільськогосподарської техніки, експлуатованої на території РБ і країн СНД.
Оцінка перспективної ємності ринку тракторів і сільськогосподарських машин показує, що російський ринок техніки, незважаючи на сьогоднішній спад, залишається одним з найбільших у світі і збереже свою привабливість не тільки для вітчизняних, а й зарубіжних виробників, тобто його розвиток буде відбуватися в умовах вільної конкуренції. Згідно зі Стратегією розвитку тракторного і сільськогосподарського машинобудування Росії на період до 2005-2010 рр.. потенційна ємність ринку, визначена з технологічних потреб сільського господарства, складе по тракторах 250 тис. шт. У стратегії передбачено, що за технікою, виробленою в країнах СНД, має зберегтися близько 85% внутрішнього ринку. За рік закуповується лише близько 15-20 тис. одиниць нової техніки. Ці цифри показують, що стара техніка в Росії буде експлуатуватися максимальної довгий термін і потреба в запасних частинах буде підвищуватися.
У той же час парк сільськогосподарської техніки, що використовує для запуску пусковий двигун, поступово замінюється сільськогосподарською технікою з стартерних запуском. Тому попит на пускові двигуни, редуктори та запасні частини до них в довгостроковій перспективі буде знижуватися.
РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П. К. Пономаренко "в даний час є монополістом у виробництві пускових двигунів для тракторної і сільськогосподарської техніки типу П-10УД, ПД-10У, П-350, їх модифікацій і запасних частин до них. Це сталося після ліквідації в
Пускові двигуни, редуктори та запасні частини РУП «Гомельський завод пускових двигунів» виробляються на спеціалізованому обладнанні за відпрацьованою десятиліттями технології, мають більш високою якістю, що є загальновизнаним.
Потреба ринку електродів в Республіці Білорусь на сьогоднішній день становить 8-10 тис. тонн. Основними споживачами електродів в республіці є будівельні організації, а також організації машинобудування, агропромислового комплексу, транспорту та комунального господарства. Завод має виробничі потужності для випуску до трьох тисяч тонн електродів на рік і є одним з найбільших в Білорусі виробником електродів марок МР-3 і УОНИ 13/55 для зварювання маловуглецевих сталей, ЦЧ-4Б - для зварювання чавуну. Конкурентами РУП «Гомельський завод пускових двигунів», що виробляють зварювальні електроди, в Республіці Білорусь на сьогоднішній день є сім підприємств. Обсяги виробництва, ціни, марки випускаються електродів підприємств-конкурентів наведені в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1 - Основні конкуренти РУП «Гомельський завод пускових двигунів», які виробляють зварювальні електроди в
| Найменування конкурентів | Обсяги виробництва тн / міс | Ціна без ПДВ, дол США | Марка електродів |
| ВАТ Мядель Райагропроменерго | 60-80 | 1140,6 | МР-ЗІМ |
| ПЧУП «Ватра», м. Мінськ | до 120 | 1149,5 | МР-3 |
| 1023,3 | УОНИ 13/55 | ||
| ВАТ «Бархам», Барановичі | до 100 | 1078,9 | МР-4 |
| Рапті «Дятловічі», Гродненська область. | до 150 | 891,5 | МР-3 |
| Новогрудський завод металовиробів | 30-40 | 1079,4 | МР-3 |
| УП «Реліквія», м. Дзержинськ | 15-20 | 934,5 | МР-3 |
| Свєтлогорський завод зварювальних електродів | 30-40 | 1267,2 | МР-ЗІМ |
Для успішного конкурування з підприємствами-виробниками електродів зварювальних дугового зварювання (резидентами Республіки Білорусь) необхідно розширення асортименту електродів зварювальних за рахунок відновлення раніше вироблених і знову освоєних марок.
Стратегія розвитку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» повинна враховувати тенденції до зниження потреб у пускових двигунах і запчастинах, а також попиту на зварювальні електроди. Основною стратегією РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »в області ринків збуту є орієнтація на ринки РФ, де зосереджені основні платоспроможні споживачі (за обов'язкової умови задоволення потреб ринку РБ продукцією заводу). На російському ринку негативним фактором, що послаблює конкурентні позиції нашої продукції, є поява в останні роки контрафактної української та китайської продукції. З огляду на це, необхідно велику увагу приділяти підтримці конкурентної ціни і бездоганній якості.
Показники, що характеризують результати діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П. К. Пономаренко »за 2006-2008 рр.. представимо у вигляді таблиці 2.1.2 за даними Додатків № № 2-19.
Таблиця 2.1.2 - Основні показники фінансово-господарської діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П. К. Пономаренко »за 2006-2008 рр..
| Показники | Роки | Темп зміни,% | ||||
| 2006 | 2007 | 2008 | до | до | ||
| 1. Обсяг продукції, млн р.. | ||||||
| 1.1. у фактичних оптових цінах | 16 576 | 22 406 | 28 048 | 135,2 | 125,2 | 169,2 |
| 1.2. в порівняних цінах | 17 142 | 21 165 | 26 242 | 123,5 | 124,0 | 153,1 |
| 2. Виручка від реалізації продукції, млн р.. | 16 698 | 23 995 | 26 669 | 143,7 | 111,1 | 159,7 |
| 3. Собівартість реалізації, млн р.. | 15 570 | 22 442 | 24 684 | 144,1 | 110,0 | 158,5 |
| 4. Прибуток, млн р.. | ||||||
| 4.1. прибуток від реалізації | 1 128 | 1 553 | 1 985 | 137,7 | 127,8 | 176,0 |
| 4.2. прибуток від операційної та позареалізаційної діяльності | -334 | -393 | 4 914 | 117,7 | х | х |
| 4.3. прибуток за звітний період | 794 | 1 160 | 6 899 | 146,1 | 594,7 | 868,9 |
| 5. Середньорічна вартість основних засобів, млн р.. | 96 213 | 116 678 | 152 052 | 121,3 | 130,3 | 158,0 |
| 6. Середньорічна чисельність працівників, чол. | ||||||
| 6.1. всього персоналу | 624 | 668 | 734 | 107,1 | 109,9 | 117,6 |
| 6.2. промислово-виробничий персонал | 584 | 634 | 652 | 108,6 | 102,8 | 111,6 |
| 7. Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу, млн р.. | 29,4 | 33,4 | 40,2 | 113,7 | 120,6 | 137,1 |
| 8. Фондовіддача, р. | 0,17 | 0,19 | 0,18 | 111,5 | 96,1 | 107,1 |
| 9. Фондоозброєність, р. | 154,19 | 174,67 | 207,16 | 113,3 | 118,6 | 134,4 |
| 10. Фонд заробітної плати, млн р.. | 3 447 | 4 792 | 6 580 | 139,0 | 137,3 | 190,9 |
| 11. Середня заробітна плата за місяць, тис. р.. | 460,3 | 597,8 | 747,1 | 129,9 | 125,0 | 162,3 |
| 12. Рентабельність обороту,% | 6,8 | 6,5 | 7,4 | 95,8 | 115,0 | 110,2 |
| 13. Рентабельність витрат,% | 5,1 | 5,2 | 27,9 | 101,4 | 540,7 | 548,1 |
| 14. Фондорентабельность,% | 1,2 | 1,3 | 1,3 | 113,5 | 98,1 | 111,4 |
Обсяг реалізації продукції за РУП «Гомельський завод пускових двигунів» зріс у
Витрати на реалізацію продукції за цей же період зросли на 58,5%. Випередження темпу зростання виручки від реалізації в порівнянні з собівартістю реалізованої продукції дало зростання суми прибутку від реалізації по заводу і підвищення рентабельності. Дані таблиці 2.1.2 показують, що прибуток від реалізації зросла в
У 2006-2007 рр.. були збитки від операційної та позареалізаційної діяльності, тому прибуток за звітний рік була менше, ніж прибуток від реалізації. Це звичайно негативний момент у роботі заводу. А в
У
Чисельність промислово-виробничого персоналу заводу збільшилася в
Таким чином, діяльність заводу пускових двигунів за 2006-2008 рр.. в цілому характеризувалася як позитивними, так і негативними показниками. Позитивними є зростання обсягу виробництва продукції, підвищення прибутковості та рентабельності, збільшення забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання, зростання продуктивності праці і підвищення заробітної плати працівників. У той же час зросли витрати організації у сумі, темпи зростання заробітної плати випереджали темпи зростання продуктивності праці У
Отже, для збереження своїх конкурентних позицій і розширення діяльності заводу необхідно шукати резерви збільшення прибутку і рентабельності. Для цього необхідно провести аналіз виконання плану, динаміки прибутку та рентабельності з метою виявлення тенденцій і причин зміни, а також резервів їх збільшення.
2.2 Оцінка виконання плану, динаміка прибутку і рентабельності організації та її виробничого потенціалу
Фінансові результати діяльності організації характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток РУП «Гомельський завод пускових двигунів» одержує головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних засобів, комерційна діяльність і т.д.).
Прибуток - це частина чистого доходу, який завод отримує після реалізації продукції. Тільки після реалізації продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Вона складає різницю між виручкою після сплати податку на додану вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції.
Чим більше заводу вдається реалізувати рентабельної продукції, тим краще його фінансовий стан. Значить, прибуток є насамперед результатом реалізації продукції і тому її величина та рівень рентабельності залежить від виробничої, постачальницької, маркетингової та фінансової діяльності заводу. Звідси випливає, що прибуток і рентабельність характеризують всі сторони господарювання РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
Основними завданнями аналізу прибутку і рентабельності промислової організації є:
- Систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції й одержанням прибутку;
- Визначення впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на суму і рівень прибутку та показники рентабельності;
- Виявлення резервів збільшення суми прибутку і рентабельності;
- Оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення прибутку та рентабельності;
- Розробка заходів по використанню виявлених резервів.
Основними джерелами для аналізу фінансових результатів прибутку служать накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками обліку прибутку 99 «Прибутки та збитки», 91 «Операційні доходи і витрати», 92 «позареалізаційні доходи і витрати», а також звітність ф. № 2 «Звіт про прибутки і збитки» і бізнес-план розвитку РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
Для аналізу складу, динаміки і виконання плану прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за звітний рік в 2007-2008 рр.. складемо таблицю 2.2.1 (за даними додатків ф. № 2 «Звіт про прибутки і збитки» і Бізнес-плану РУП «Гомельський завод пускових двигунів» на 2008 рік).
Таблиця 2.2.1 - Склад, динаміка і виконання плану прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за звітний рік в 2007-2008 рр..
| Склад прибутку за звітний рік | 2007 | 2008 | Темп росту,% | |||||
| сума, млн р.. | структура,% | за планом | фактично | до плану | до | |||
| сума, млн р.. | структура,% | сума, млн р.. | структура,% | |||||
| Прибуток за рік | 1160 | 100 | 1680 | 100 | 6899 | 100 | 410,7 | 594,7 |
| Прибуток від реалізації продукції | 1553 | 133,9 | 2005 | 119,3 | 1985 | 28,8 | 99,0 | 127,8 |
| Прибуток (збиток) від операційних доходів і витрат | 4 | 0,3 | 75 | 4,5 | -82 | -1,2 | -109,3 | -2050,0 |
| Прибуток (збиток) від позареалізаційних доходів і витрат | -397 | -34,2 | -400 | -23,8 | 4996 | 72,4 | -1249,0 | -1258,4 |
За планом питома вага позареалізаційних доходів і витрат РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у
Для вивчення складу і структури прибутку звітного року РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "складемо таблицю 2.2.2 за даними додатків ф. № 2 «Звіт про прибутки і збитки».
Таблиця 2.2.2-Склад і структура прибутку звітного року РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр..
| Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Темп зростання (зниження),% | ||||
| млн р.. | % До підсумку | млн р.. | % До підсумку | млн р.. | % До підсумку | 2007 до 2006 | 2008 до 2007 | |
| 1. Прибуток від реалізації | 1128 | 142,1 | 1553 | 133,9 | 1985 | 28,8 | 137,7 | 127,8 |
| 2. Прибуток (збиток) від операційних доходів і витрат | 50 | 6,3 | 4 | 0,3 | -82 | -1,2 | 8,0 | х |
| 3. Прибуток (збиток) від позареалізаційних доходів і витрат | -384 | -48,4 | -397 | -34,2 | 4996 | 72,4 | 103,4 | х |
| 4. Разом прибуток за звітний період в тому числі | 794 | 100,0 | 1160 | 100,0 | 6899 | 100,0 | 146,1 | 594,7 |
| 4.1. податки і збори з прибутку | 196 | 24,7 | 474 | 40,9 | 670 | 9,7 | 241,8 | 141,4 |
| 4.2. чистий прибуток | 598 | 75,3 | 686 | 59,1 | 6229 | 90,3 | 114,7 | 908,0 |
Більшу частину прибутку звітного року РУП «Гомельський завод пускових двигунів» становить прибуток від реалізації продукції. У
У 2006-2007 рр.. прибуток від реалізації за сумою і питомою вагою більше, ніж прибуток за звітний рік. Тому що в 2006 і 2007 році були збитки від позареалізаційних доходів і витрат. Це зменшило можливу суму прибутку за звітний рік. У
Також у
У
Для оцінки рівня прибутковості функціонування РУП «Гомельський завод пускових двигунів» розрахуємо і проаналізуємо показники рентабельності виробничої діяльності і продажів, обчислені на основі прибутку від реалізації, чистого прибутку і чистого грошового потоку за формою табл. 2.2.3.
Таблиця 2.2.3 - Динаміка рентабельності виробничої діяльності і продажів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
| Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Темп зростання (зниження), | |||||||
| 2007 до 2006 | 2008 до 2007 | ||||||||||
| 1. Виручка від реалізації продукції, млн. р.. | 16 698 | 23 995 | 26 669 | 143,7 | 111,1 | ||||||
| 2. Повна собівартість продукції, млн.р. | 15 570 | 22 442 | 24 684 | 144,1 | 110,0 | ||||||
| 3. Прибуток від реалізації, млн. р.. | 1 128 | 1553 | 1985 | 137,7 | 127,8 | ||||||
| 4. Чистий прибуток від основної діяльності, млн. р.. | 598 | 686 | 6229 | 114,7 | 908,0 | ||||||
| 5. Амортизація звітного періоду, млн. р.. | 700 | 605 | 620 | 86,4 | 102,5 | ||||||
| Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Темп зростання (зниження),% | |||||||
| 2007 до 2006 | 2008 до 2007 | ||||||||||
| 6. Рентабельність виробничої діяльності,% | |||||||||||
| 6.1. За прибутком від реалізації | 7,24 | 6,92 | 8,04 | -0,32 | 1,12 | ||||||
| 6.2. За чистого прибутку | 3,84 | 3,06 | 25,23 | -0,78 | 22,18 | ||||||
| 6.3. По чистому грошовому потоку | 8,34 | 5,75 | 27,75 | -2,58 | 21,99 | ||||||
| 7. Рентабельність продажів (обороту),% | |||||||||||
| 7.1. За прибутком від реалізації | 6,76 | 6,47 | 7,44 | -0,28 | 0,97 | ||||||
| 7.2. За чистого прибутку | 3,58 | 2,86 | 23,36 | -0,72 | 20,50 | ||||||
| 7.3. По чистому грошовому потоку | 7,77 | 5,38 | 25,68 | -2,39 | 20,30 | ||||||
Рентабельність виробничої діяльності з чистого прибутку зросла в
Рентабельність виробничої діяльності по чистому грошовому потоку також у
Така ж динаміка спостерігається і по рентабельності продажів: у
Розрахуємо і проаналізуємо показники рентабельності і оборотності активів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр.. за формою табл. 2.2.4.
Таблиця 2.2.4 - Динаміка показників рентабельності і оборотності активів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
| Показники | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | Темп зростання (зниження),% | |
| 2007 до 2006 | 2008 до 2007 | ||||
| 1. Прибуток за звітний період, млн р.. | 794 | 1160 | 6899 | 146,1 | 594,7 |
| 2. Чистий прибуток, млн р.. | 598 | 686 | 6229 | 114,7 | 908,0 |
| 3. Виручка від реалізації продукції, млн р.. | 16698 | 23995 | 26669 | 143,7 | 111,1 |
| 4. Середньорічна вартість, млн р..: | |||||
| - Сукупних активів | 40178 | 47023,5 | 60722,5 | 117,0 | 129,1 |
| - Необоротних активів | 35858 | 41885 | 53350,5 | 116,8 | 127,4 |
| - Оборотних активів | 4320 | 5138,5 | 7372 | 118,9 | 143,5 |
| - Власного капіталу | 32037 | 39149 | 51513 | 122,2 | 131,6 |
| 5. Рентабельність,% | |||||
| - Сукупних активів | 1,49 | 1,46 | 10,26 | -0,03 | 8,80 |
| - Необоротних активів | 2,21 | 2,77 | 12,93 | 0,56 | 10,16 |
| - Оборотних активів | 18,38 | 22,57 | 93,58 | 4,20 | 71,01 |
| - Власного капіталу | 1,87 | 1,75 | 12,09 | -0,11 | 10,34 |
| 6. Оборотність, кількість обертів: | |||||
| - Сукупних активів | 0,42 | 0,51 | 0,44 | 0,09 | -0,07 |
| - Необоротних активів | 0,47 | 0,57 | 0,50 | 0,11 | -0,07 |
| - Оборотних активів | 3,87 | 4,67 | 3,62 | 0,80 | -1,05 |
| - Власного капіталу | 0,52 | 0,61 | 0,52 | 0,09 | -0,10 |
Дані таблиці 2.2.4 показують, що в 2007 р . в порівнянні з 2006 р . спостерігається зниження рентабельності сукупних активів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» на 0,03 п.п., і власного капіталу - на 0,11 п.п.. зниження рентабельності сукупних активів і власного капіталу обумовлено випереджаючими темпами їх зростання порівняно зі зростанням прибутку за звітний період в 2006-2007 рр.. Одночасно рентабельність необоротних активів заводу зросла на 0,56 п.п., рентабельність оборотних активів зросла на 4,20 п.п., тому що їх приріст відставав від зростання прибутку. При цьому оборотність всіх видів ресурсів прискорилася, що підтверджується збільшенням кількості оборотів, скоєних ресурсами за рік. Нормативів оборотності немає, але чим швидше обертаються кошти та майно, тим більше можливостей для вивільнення з обороту коштів і майна. Тому прискорення оборотності активів і власного капіталу заводу в 2007 р . в порівнянні з 2006 р . заслуговує позитивної оцінки.
У 2008 р . в порівнянні з 2007 р . спостерігається підвищення рентабельності всіх видів активів і власного капіталу. Це сталося завдяки високим темпам зростання прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за звітний рік в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . При цьому оборотність за всіма видами активів сповільнилася, тому що знизилися темпи зростання виручки від реалізації продукції в 2008 р . в порівнянні з 2007 р ., А приріст активів випереджало зростання виручки від реалізації за всіма видами активів, що призвело до уповільнення оборотності. Уповільнення оборотності активів і власного капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . в порівнянні з 2007 р . оцінюється негативно, оскільки призводить до відволікання зайвих коштів з обороту і потреби у залученні додаткових коштів за рахунок зовнішніх джерел.
Ефективність виробництва є результат взаємодії трьох елементів виробничого процесу: праці людей, зайнятих у виробництві; предметів праці - сировина, матеріали, паливо та інші матеріальні ресурси, що витрачаються при виготовленні продукції; засобів виробництва - виробничі будівлі, споруди, обладнання, інструмент та інші виробничі основні фонди. Відповідно до цього система показників ефективності використання основних елементів виробництва складається з показників ефективності використання праці, основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.
Дані для аналізу складу, структури і динаміки основних фондів заводу представимо в таблиці 2.2.5.
У
Ефективність виробництва є результат взаємодії трьох елементів виробничого процесу: праці людей, зайнятих у виробництві; предметів праці - сировина, матеріали, паливо та інші матеріальні ресурси, що витрачаються при виготовленні продукції; засобів виробництва - виробничі будівлі, споруди, обладнання, інструмент та інші виробничі основні фонди. Відповідно до цього система показників ефективності використання основних елементів виробництва складається з показників ефективності використання праці, основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.
Дані для аналізу складу, структури і динаміки основних фондів заводу представимо в таблиці 2.2.5.
Таблиця 2.2.5 - Склад, структура і динаміка основних виробничих фондів РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "за первісною вартістю в 2008 р .
| Група основних засобів | Залишок на 1.01.08 р. | Надійшло за рік | Вибуло за рік | Залишок на 1.01.09 р. | Темп зростання (зниження) % | ||||
| сума, млн р.. | уд. вага, % | сума, млн р.. | уд. вага,% | сума, млн р.. | уд. вага,% | сума, млн р.. | уд. вага, % | ||
| 1. Основні засоби основного виду діяльності | 130 581 | 100,0 | 43 142 | 100,0 | 200 | 100 | 173 523 | 100,0 | 132,9 |
| 1.1. Будинки | 57 043 | 43,7 | 12 907 | 29,9 | - | - | 69 950 | 40,3 | 122,6 |
| 1.2. Передавальні пристрої | 2 759 | 2,1 | 2 550 | 5,9 | - | - | 5 309 | 3,1 | 192,4 |
| 1.3. Машини та обладнання | 69 227 | 53,0 | 26 121 | 60,5 | 175 | 87,5 | 95 173 | 54,8 | 137,5 |
| 1.4. Транспортні засоби | 523 | 0,4 | - | - | 25 | 12,5 | 498 | 0,3 | 95,2 |
| 1.5. Інструмент, інвентар і приналежності | 1 022 | 0,8 | 248 | 0,6 | - | - | 1 270 | 0,7 | 124,3 |
| 1.6. Інші види основних засобів | 7 | 0,005 | 1 316 | 3,1 | - | - | 1 323 | 0,8 | 18900,0 |
Аналіз даних таблиці 2.2.5 показує, що сума основних засобів РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2008 рік зросла на 32,9% або 42 942 млн р.. (173523-130581). Це відбулося за рахунок того, що надходження по всіх групах основних засобів склали 43142 млн р., А вибуття тільки 200 млн р..
У складі основних засобів більше половини складають машини та обладнання. Їхню частку на 1.01.2008 р. становив 53% всіх основних засобів заводу. За рік сумарна вартість машин та обладнання зросла на 37,5%, а питома вага підвищився на 1,8% і склав 54,8%.
Як видно з аналізу даних таблиці 2.2.5, надходження нових машин і обладнання значно перевищило їх вибуття, тому їх вартість на кінець року різко збільшилася.
Друга за питомою вагою група у складі основних засобів РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "- будівлі і споруди, на їх частку доводиться більше 40% вартості всіх основних засобів заводу. За аналізований період вартість будівель зросла на 22,6%, а питома вага знизилася на 2,4 п.п. склав 40,3%. З даних табл. 2.2.5 видно, що темп зростання вартості задній у складі основних засобів заводу був нижче, ніж за загальною сумою основних засобів. Тому питома вага будівель в структурі основних засобів РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »у порівнянні з початком року знизився.
По інших групах основних засобів також спостерігався приріст вартості основних засобів, окрім групи транспортні засоби. Транспортні засоби РУП «Гомельський завод пускових двигунів» скоротилися в сумі на 4,8% і на 1.01.2009 р. склали 0,3% від всієї суми основних фондів організації.
Показником забезпеченості підприємства основними виробничими фондами є їх стан і рух, який характеризується коефіцієнтами надходження основних засобів, вибуття основних засобів, коефіцієнтом поновлення, коефіцієнтом придатності та коефіцієнтом зносу основних засобів. Розрахуємо коефіцієнти придатності та зносу основних фондів РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "за 2007-2008 рр.. даними ф. № 11 «Звіт про наявність та рух основних засобів та інших необоротних активів» (додатки № 11,22). Результати розрахунку наведемо у таблиці 2.2.6.
Таблиця 2.2.6 - Аналіз технічного стану та руху основних засобів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
| Показники | Роки | Темп зростання (зниження),% | ||||
| 2006 | 2007 | 2006 | до | до | ||
| 1. Вартість основних засобів, млн р.. | ||||||
| 1.1. на початок року | 102 105 | 123 248 | 130 581 | 120,7 | 105,9 | 102 105 |
| 1.2. на кінець року | 123 248 | 130 581 | 173 523 | 105,9 | 132,9 | 123 248 |
| 2. Надійшло основних засобів, млн р.. | 27939 | 7 622 | 43 142 | 27,3 | 566,0 | 27939 |
| 3. Вибуло основних засобів, млн р.. | 6 796 | 289 | 200 | 4,3 | 69,2 | 6 796 |
| 4. Приріст основних засобів, млн р.. | 21 143 | 7 333 | 42 942 | 34,7 | 585,6 | 21 143 |
| 5. Вартість активної частини основних засобів, млн р.. | 62 063 | 68 674 | 82 200 | 110,7 | 119,7 | 62 063 |
| 6. Знос основних засобів, млн р.. | 87 653 | 90 577 | 115 706 | 103,3 | 127,7 | 87 653 |
| 7. Залишкова вартість основних засобів, млн р.. | 35 595 | 40 004 | 57 817 | 112,4 | 144,5 | 35 595 |
| 8. Чисельність працівників, чол | 584 | 634 | 652 | 108,6 | 102,8 | 584 |
| 9. Коефіцієнт оновлення (с.2/с.1.2) | 0,227 | 0,058 | 0,249 | -0,168 | 0,190 | 0,227 |
| 10. Коефіцієнт вибуття (с.3/1.1) | 0,067 | 0,002 | 0,002 | -0,064 | -0,001 | 0,067 |
| 11. Коефіцієнт приросту (с.4/с.1.1) | 0,207 | 0,059 | 0,329 | -0,148 | 0,269 | 0,207 |
| 12. Коефіцієнт зносу (с. 6 / с. 1.2) | 0,711 | 0,694 | 0,667 | -0,018 | -0,027 | 0,711 |
| 13. Коефіцієнт придатності (с. 7/1.2) | 0,289 | 0,306 | 0,333 | 0,018 | 0,027 | 0,289 |
| 14. Фондоозброєність (с.1.2/с.8) | 211,0 | 206,0 | 266,1 | 97,6 | 129,2 | 211,0 |
| 15. Технічна озброєність (с.5/с.8) | 106,3 | 108,3 | 126,1 | 101,9 | 116,4 | 106,3 |
Коефіцієнт оновлення перевищує коефіцієнт вибуття основних засобів. Це означає, що оновлення здійснюється в основному за рахунок надходження нових основних засобів, а не за рахунок заміни старих. Такий підхід призводить до накопичення застарілого обладнання і в результаті стримує зростання економічної ефективності використання основних засобів. Через це підвищується рівень зносу основних засобів у
Недоліком у забезпеченості РУП «Гомельський завод пускових двигунів» основними виробничими фондами є сильна зношеність основних засобів. Вона становить на кінець
Це дуже високий показник, який означає, що більша частина основних засобів потребують оновлення.
При цьому оновлення основних засобів на заводі постійно здійснюється, отже, частина основних фондів вже замортизовані повністю і потребує обов'язкової заміни, причому з них більша частина - це машини та обладнання.
Оцінку вікового складу найважливіших видів устаткування заводу представимо в таблиці 2.2.7.
Таблиця 2.2.7 - Віковий склад устаткування РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко "на 1.01.2009 р.
| Обладнання | Вік до 10 років | Вік до 15 років | Вік до 20 років | Вік понад 20 | Всього, шт. | ||||
| к-ть, шт. | уд. вага,% | к-ть, шт. | уд. вага,% | к-ть, шт. | уд. вага,% | к-ть, шт. | уд. вага,% | ||
| Металорізальне | 2 | 11,8 | 120 | 32,3 | 315 | 52,2 | 702 | 71,9 | 1139 |
| Ковальсько-пресове | х | х | х | х | 30 | 5,0 | 93 | 9,5 | 123 |
| Ливарне | х | х | х | х | х | х | 48 | 4,9 | 48 |
| Обладнання для зварювання та термічного різання | х | х | х | х | 23 | 3,8 | 21 | 2,2 | 44 |
| Обладнання для металевої фарбування | х | х | х | х | х | х | 25 | 2,6 | 25 |
| Інше | 15 | 88,2 | 252 | 67,7 | 236 | 39,1 | 87 | 8,9 | 590 |
| Всього | 17 | 100 | 372 | 100 | 604 | 100 | 976 | 100 | 1969 |
Аналізуючи дані таблиці 2.2.8 можна зробити висновок, що більша частина обладнання РУП «Гомельський завод пускових двигунів» має вік понад 15 років - 1 575 од. (604 +976). Інша частина також має вік більше 5 років. Таким чином, технічний стан обладнання заводу характеризується значною зношеністю. Велика частина найважливіших видів устаткування потребує заміни та оновлення. Тому заводу необхідно оновлювати основні засоби, щоб збільшити обсяг виробництва, і при цьому забезпечити високу якість продукції.
Розрахуємо і проаналізуємо показники ефективності використання основних засобів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за формою табл. 2.2.8.
Таблиця 2.2.8 - Показники ефективності використання основних засобів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
| Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Темп зростання (зниження),% | ||
| 2007 до 2006 | 2008 до 2007 | 2008 до 2007 | ||||
| 1. Обсяг продукції у фактичних цінах, млн р.. | 16 576 | 22 406 | 28 048 | 135,2 | 125,2 | 169,2 |
| 2. Прибуток від реалізації, млн р.. | 1 128 | 1 553 | 1 985 | 137,7 | 127,8 | 176,0 |
| 3. Середньорічна вартість основних виробничих засобів основного виду діяльності (стор. 401 ф. № 11), млн р.. | 96 213 | 116 678 | 152 052 | 121,3 | 130,3 | 158,0 |
| У тому числі активна частина основних засобів, млн р.. | 62 063 | 68 674 | 82 200 | 110,7 | 119,7 | 132,4 |
| Питома вага активної частини в загальній сумі основних засобів,% | 64,5 | 58,9 | 54,1 | 91,2 | 91,9 | 83,8 |
| 4. Фондовіддача основних засобів, р. | 0,17 | 0,19 | 0,18 | 111,5 | 96,1 | 107,1 |
| 5. Фондовіддача активної частини основних засобів, р. | 0,27 | 0,33 | 0,34 | 122,2 | 104,6 | 127,8 |
| 6. Фондорентабельность,% | 1,17 | 1,33 | 1,31 | 113,7 | 98,5 | 112,0 |
ФО = Уд а Ч ФО а.
Розрахунки представимо за формою табл. 2.2.9.
Таблиця 2.2.9 - Вплив факторів на зміну фондовіддачі основних засобів заводу за 2007-2008 рр..
| Фактори | Розрахунок впливу факторів | Розмір впливу, р. |
| 1. Зміна частки активної частини в загальній сумі основних засобів | ΔФО Уд а = ΔУд а Ч Фоа 2007 = = (0,541-0,589) ч0, 33 | -0,02 |
| 2. Зміна фондовіддачі активної частини основних засобів | ΔФО а = Уд 2008 а ЧΔФОа = = 0,541 Ч (0,34-0,33) | +0,01 |
| Разом | ΔФО = ФО 2008 - ФО 2007 = 0,18-0,19 | -0,01 |
Розрахунки показують, що фондовіддача основних засобів заводу знизилася в 2008 р . в порівнянні з 2007 роком на 0,01 р. У тому числі за рахунок скорочення питомої ваги активної частини основних засобів вона знизилася на 0,02 р., А за рахунок росту фондовіддачі активної частини підвищилася на 0,01 р. Зниження в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . фондовіддачі основних фондів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» дозволяє зробити висновок про зниження ефективності використання основних фондів.
Трудові ресурси організації та їх зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, які можуть з меншим чи більшим ступенем вірогідності обмірювані й відбиті показниками динаміки і структури. Розрахунок і аналіз показників стану і використання трудових ресурсів необхідний для цілей розробки заходів щодо підвищення ефективності формування трудових ресурсів організації та підвищення продуктивності праці на підприємстві.
Для аналізу наявності, складу і структури персоналу Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр.. складемо таблицю 2.2.9 за даними ф. № 1-т (пром) «Звіт з праці» (додатки № № 9,20).
Таблиця 2.2.9 - Склад і структура персоналу Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр..
Аналіз даних таблиці 2.2.9 дозволяє зробити висновок, що чисельність промислово-виробничого персоналу заводу зросла в 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 18 осіб: чисельність робітників - на 10 осіб, чисельність керівників - на 5 осіб, а число фахівців збільшилося на 3 людини. Персонал не основної діяльності не змінився.
У той же час за весь аналізований період (у 2008 році в порівнянні з 2006 роком) приріст чисельності ППП склав 68 осіб. У порівнянні з 2006 роком у 2008 році чисельність робітників збільшилася на 48 чоловік, а число керівників і спеціалістів - відповідно на 12 і на 8 чоловік.
Не змінилася чисельність інших службовців в цілому за період, а персонал не основної діяльності збільшився на 42 особи за рахунок збільшення числа будівельних робітників. Приріст чисельності працівників характеризує позитивне поліпшення забезпеченості трудовими ресурсами.
У структурі трудових ресурсів РУП ГЗПД найбільша питома вага припадає на частку робітників - більше 60%. За аналізований період питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу знизився на 14,9 п.п. (66,3-70,4) і склав у 2008 році 66,3%. Це показує низькі темпи зростання чисельності робітників по заводу і характеризує зниження виробничого потенціалу заводу.
Для розширеного відтворення, отримання прибутку і росту рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання оплати. Якщо такий принцип не дотримується, то відбуваються перевитрата фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції і відповідно зменшення суми прибутку і зниження ефективності роботи організації. Дані для аналізу співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньорічної заробітної плати працівників РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр.. представимо в таблиці 2.2.10.
Таблиця 2.2.10 - Співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці РУП ГЗПД за 2006-2008 рр..
Аналіз даних таблиці 2.2.10 показує, що в РУП ГЗПД за 2006-2008 рр.. спостерігається зростання продуктивності праці, вираженої через середньорічну вироблення працівника ППП. Продуктивність праці зросла в 2007 році в порівнянні з 2006 роком на 24,5%, при цьому середньорічна заробітна плата зросла на 30,2%, а чисельність працівників - на 8,6%. Аналіз даних таблиці показує темп зростання продуктивності праці в 2007 році відставав від темпу зростання заробітної плати (Коп <1). Перевитрата фонду заробітної плати в 2007 р . у зв'язку з низькими темпами зростання продуктивності праці склав: 196 400 000 р. [4508,7 Ч (1,302-1,245) / 1,302].
Висновок: зниження ефективності використання трудових ресурсів заводу в 2007 році в порівнянні з 2006 роком призвело до перевитрати коштів на оплату праці на 196,4 млн р..
У 2008 році в порівнянні з 2007 роком темп росту продуктивності праці випереджав темп росту заробітної плати (Коп> 1). Результатом позитивного співвідношення темпів зростання продуктивності праці та зростання середньої заробітної плати стала економія заробітної плати на суму 53800 тисяч р. [5590,2 Ч (1,206-1,217) / 1,206]. Отже, підвищення ефективності використання трудових ресурсів заводу в 2008 році в порівнянні з 2007 роком дало економію видатків на оплату праці працівників РУП ГЗПД на 53,8 млн р..
Аналіз прибутку і рентабельності показує, що основними факторами зміни прибутку і рентабельності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» є зміна обсягу реалізації і собівартості продукції, а також зміна вартості ресурсів, залучених для їх отримання. У наступному параграфі проведемо аналіз впливу основних факторів на суму прибутку і рентабельності РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
2.3 Аналіз впливу основних факторів на суму прибутку і рентабельності організації
Проведемо аналіз рентабельності продажів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» заводу за 2007-2008 рр.. за видами продукції. Для цього використовуємо факторну модель (1.18):
Прп ΣVРП i Ч (Ц i-С i) (Ц i-С i)
Rпр =------- Ч 100 = ------------------------ Ч 100 =----------- --- Ч 100.
Врп ΣVРП i ЧЦ i Ц i
Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності по окремих видах продукції зробимо способом ланцюгової підстановки.
Запасні частини:
Rпр 0 = (Ц 0-З 0): Ц 0 Ч 100 = (0,810-0,734) ч0, 810 Ч 100 ≈ 9,35%;
Rпр усл1 = (Ц 1-С 0): Ц 1 Ч 100 = (1,014-0,734) Ч1, 014 Ч 100 ≈ 27,65%;
Rпр 1 = (Ц 1-С 1): Ц 1 Ч 100 = 12726Ч (1,014-0,906) Ч 100 ≈ 10730000 р.
Загальна зміна рентабельності продажів запасних частин складе:
DR заг = R 1 - R 0 = 10,73-9,15 = 1,38%.
У тому числі за рахунок підвищення середньої ціни реалізації виробів:
DR ц = R усл1 - R 0 = 27,65-9,35 = 18,29%;
За рахунок зростання собівартості виробництва і реалізації виробів
DR себ = R 1 - R усл1 = 10,73-27,65 =- 16,92%.
Аналогічні розрахунки проведемо по кожному виду продукції. Результати розрахунку впливу собівартості і ціни за основними видами продукції на рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.1.
Трудові ресурси організації та їх зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, які можуть з меншим чи більшим ступенем вірогідності обмірювані й відбиті показниками динаміки і структури. Розрахунок і аналіз показників стану і використання трудових ресурсів необхідний для цілей розробки заходів щодо підвищення ефективності формування трудових ресурсів організації та підвищення продуктивності праці на підприємстві.
Для аналізу наявності, складу і структури персоналу Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр.. складемо таблицю 2.2.9 за даними ф. № 1-т (пром) «Звіт з праці» (додатки № № 9,20).
Таблиця 2.2.9 - Склад і структура персоналу Республіканського унітарного підприємства «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр..
| Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Відхилення 2008 | Темп зростання (зменшення) 2008 року,% | |||||
| чол. | уд. вага,% | чол. | уд. вага,% | чол. | уд. вага,% | від 2007 року | від 2006 року | до 2007 року | до 2006 року | |
| 1.Промишленно-виробничий персонал, всього | 584 | 93,6 | 634 | 94,9 | 652 | 88,8 | 18 | 68 | 102,8 | 111,6 |
| У тому числі: | ||||||||||
| 1.1.Рабочіе | 439 | 70,4 | 477 | 71,4 | 487 | 66,3 | 10 | 48 | 102,1 | 110,9 |
| 1.2.Руководітелі | 64 | 10,3 | 71 | 10,6 | 76 | 10,4 | 5 | 12 | 107,0 | 118,8 |
| 1.3.Спеціалісти | 78 | 12,5 | 83 | 12,4 | 86 | 11,7 | 3 | 8 | 103,6 | 110,3 |
| 1.4.Другіе службовці | 3 | 0,5 | 3 | 0,4 | 3 | 0,4 | - | - | 100,0 | 100,0 |
| 2.Персонал не основний діяльності | 40 | 6,4 | 34 | 5,1 | 82 | 11,2 | 48 | 42 | 241,2 | 205,0 |
| 3. Усього персоналу | 624 | 100 | 668 | 100 | 734 | 100 | 66 | 110 | 109,9 | 117,6 |
У той же час за весь аналізований період (у 2008 році в порівнянні з 2006 роком) приріст чисельності ППП склав 68 осіб. У порівнянні з 2006 роком у 2008 році чисельність робітників збільшилася на 48 чоловік, а число керівників і спеціалістів - відповідно на 12 і на 8 чоловік.
Не змінилася чисельність інших службовців в цілому за період, а персонал не основної діяльності збільшився на 42 особи за рахунок збільшення числа будівельних робітників. Приріст чисельності працівників характеризує позитивне поліпшення забезпеченості трудовими ресурсами.
У структурі трудових ресурсів РУП ГЗПД найбільша питома вага припадає на частку робітників - більше 60%. За аналізований період питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу знизився на 14,9 п.п. (66,3-70,4) і склав у 2008 році 66,3%. Це показує низькі темпи зростання чисельності робітників по заводу і характеризує зниження виробничого потенціалу заводу.
Для розширеного відтворення, отримання прибутку і росту рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання оплати. Якщо такий принцип не дотримується, то відбуваються перевитрата фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції і відповідно зменшення суми прибутку і зниження ефективності роботи організації. Дані для аналізу співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньорічної заробітної плати працівників РУП «Гомельський завод пускових двигунів ім. П.К. Пономаренко »за 2006-2008 рр.. представимо в таблиці 2.2.10.
Таблиця 2.2.10 - Співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці РУП ГЗПД за 2006-2008 рр..
| Показники | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | Темп зростання (зниження),% | ||
| 2007 до 2006 | 2008 до 2007 | 2008 до 2006 | ||||
| 1. Обсяг продукції у фактичних цінах, млн р.. | 16 576 | 22 406 | 28 048 | 135,2 | 125,2 | 169,2 |
| 2. Фонд заробітної плати ППП (ФЗП), млн р.. | 3190,4 | 4508,7 | 5590,2 | 141,3 | 124,0 | 175,2 |
| 3. Середньооблікова чисельність ППП, чол. | 584 | 634 | 652 | 108,6 | 102,8 | 111,6 |
| 4. Середньорічне виробництво одного працівника ППП (ГВ), тис. р.. | 28383,6 | 35340,7 | 43018,4 | 124,5 | 121,7 | 151,6 |
| 5. Середньорічна зарплата одного працівника ППП (СЗ), млн р.. | 5 463,0 | 7 111,5 | 8 573,9 | 130,2 | 120,6 | 156,9 |
| 6. Коефіцієнт випередження (Iгв / Iсз) | х | х | х | 0,96 | 1,01 | 0,97 |
Висновок: зниження ефективності використання трудових ресурсів заводу в 2007 році в порівнянні з 2006 роком призвело до перевитрати коштів на оплату праці на 196,4 млн р..
У 2008 році в порівнянні з 2007 роком темп росту продуктивності праці випереджав темп росту заробітної плати (Коп> 1). Результатом позитивного співвідношення темпів зростання продуктивності праці та зростання середньої заробітної плати стала економія заробітної плати на суму 53800 тисяч р. [5590,2 Ч (1,206-1,217) / 1,206]. Отже, підвищення ефективності використання трудових ресурсів заводу в 2008 році в порівнянні з 2007 роком дало економію видатків на оплату праці працівників РУП ГЗПД на 53,8 млн р..
Аналіз прибутку і рентабельності показує, що основними факторами зміни прибутку і рентабельності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» є зміна обсягу реалізації і собівартості продукції, а також зміна вартості ресурсів, залучених для їх отримання. У наступному параграфі проведемо аналіз впливу основних факторів на суму прибутку і рентабельності РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
2.3 Аналіз впливу основних факторів на суму прибутку і рентабельності організації
Проведемо аналіз рентабельності продажів РУП «Гомельський завод пускових двигунів» заводу за 2007-2008 рр.. за видами продукції. Для цього використовуємо факторну модель (1.18):
Прп ΣVРП i Ч (Ц i-С i) (Ц i-С i)
Rпр =------- Ч 100 = ------------------------ Ч 100 =----------- --- Ч 100.
Врп ΣVРП i ЧЦ i Ц i
Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності по окремих видах продукції зробимо способом ланцюгової підстановки.
Запасні частини:
Rпр 0 = (Ц 0-З 0): Ц 0 Ч 100 = (0,810-0,734) ч0, 810 Ч 100 ≈ 9,35%;
Rпр усл1 = (Ц 1-С 0): Ц 1 Ч 100 = (1,014-0,734) Ч1, 014 Ч 100 ≈ 27,65%;
Rпр 1 = (Ц 1-С 1): Ц 1 Ч 100 = 12726Ч (1,014-0,906) Ч 100 ≈ 10730000 р.
Загальна зміна рентабельності продажів запасних частин складе:
DR заг = R 1 - R 0 = 10,73-9,15 = 1,38%.
У тому числі за рахунок підвищення середньої ціни реалізації виробів:
DR ц = R усл1 - R 0 = 27,65-9,35 = 18,29%;
За рахунок зростання собівартості виробництва і реалізації виробів
DR себ = R 1 - R усл1 = 10,73-27,65 =- 16,92%.
Аналогічні розрахунки проведемо по кожному виду продукції. Результати розрахунку впливу собівартості і ціни за основними видами продукції на рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 - Розрахунок впливу собівартості і ціни на рентабельність обороту окремих видів продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр..
Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності продажів продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» показав, що позитивний вплив на зміну рентабельності по всіх видах продукції зробило підвищення средньореалізаціоних цін в 2008 році в порівнянні з 2007 роком.
Негативний вплив зробило підвищення собівартості виробництва і реалізації продукції заводу. Розрахунки підтвердили, що резервом підвищення рентабельності обороту продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» є зниження собівартості.
Рентабельність виробничої діяльності розраховується як відношення прибутку до собівартості продукції (у відсотках) за формулою (1.15):
Прп
Rпр =------- Ч100.
Зрп
З формули (1.15) випливає, що факторами, які вплинули на зміну рівня рентабельності виробничої діяльності, є виручка від реалізації продукції та собівартість реалізації продукції. Факторна модель для рентабельності виробничої діяльності:
Врп-Зпр
Rпр = ---------------.
Зпр
Дані для аналізу впливу факторів на рентабельність виробничої діяльності заводу за 2006-2008 рр.. представимо у вигляді таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2 - Дані для аналізу рентабельності виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності виробничої діяльності заводу в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . зробимо способом ланцюгової підстановки. Рентабельність виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2007 р . склала:
Rпр 2007 = (Врп 2007 - ЗРП 2007) / ЗРП 2007 = (23995-22442) / 22442Ч100 = 6,92%.
Умовний показник зміна рентабельності виробничої діяльності заводу при виручці 2008 р . і собівартості реалізації 2007 р .:
Rпр усл1 = (Врп 2008 - ЗРП 2007) / ЗРП 2007 = (26669-22442) / 22442Ч100 = 18,84%;
Рентабельність виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . склала:
Rпр 2008 = (Врп 2008 - ЗРП 2008) / ЗРП 2008 = (26669-24684) / 24684Ч100 = 8,04%.
Рентабельність виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . в порівнянні з 2007 р . підвищилася на:
D Rпр = Rпр 2008 - Rпр 2007 = 8,04-6,92 = 1,12%.
У тому числі за рахунок збільшення виручки від реалізації:
D Rпр вир = Rпр усл1 - Rпр 2007 = 18,84 - 6,92 = 11,92%;
за рахунок підвищення собівартості реалізації:
D Rпр себ = Rпр 2008-Rпр усл1 = 8,04-18,84 = -10,80%.
Сукупний вплив обох факторів призвело до підвищення рентабельності виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . в порівнянні з 2007 р . на
D Rпр = D Rп вир + D Rп себ = 11,92 + (-10,80) = +1,12%.
Рентабельність продажів (обороту) розраховується як відношення прибутку від реалізації до виручки від реалізації продукції (у відсотках):
Прп
Rоб =------- Ч100.
Врп
Факторна модель для рентабельності обороту має вигляд:
Врп-ЗРП
Rоб =----------------.
Врп
Дані для аналізу впливу факторів на зміну рентабельності обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2006 - 2008 р . представимо у вигляді таблиці 2.3.3.
Таблиця 2.3.3 - Дані для аналізу рентабельності продажів (обороту) РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
Вплив факторів на зміну рентабельності обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. розраховується із застосуванням способу ланцюгової підстановки.
У 2007 р . рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів»:
Rоб 2007 = (Врп 2007 - ЗРП 2008) / Врп 2007 = (23995-24442) / 23995Ч100 = 6,47%.
Умовний показник рентабельності обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» при виручці 2008 р . і собівартості 2007 р .:
Rоб усл1 = (Врп 2008 - ЗРП 2007) / Врп 2008 = (26669-24442) / 26669Ч100 = 15,85%;
Рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . склала:
Rоб 2008 = (Врп 2008 - ЗРП 2008) / Врп 2008 = (26669-24684) / 26669Ч100 = 7,44%.
У 2008 р . в порівнянні з 2007 р . рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» підвищилася на:
D Rоб = Rоб 2008 - Rоб 2007 = 7,44-6,47 = 0,97%.
У тому числі за рахунок збільшення виручки від реалізації рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» підвищилася в порівнянні з 2007 р . на:
D Rоб вир = Rоб усл1 - Rоб 2007 = 15,85-6,47 = 9,38%;
За рахунок зростання собівартості реалізації рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» знизилася у порівнянні з 2007 р . на:
D Rоб себ = Rоб 2008 - Rоб усл1 = 7,44-15,85 = -8,41%.
| Види продукції | Ціна за одиницю продукції, млн р.. | Собівартість одиниці продукції, млн р.. | Рентабельність обороту по виду продукції,% | Розрахований умовний показник Rусл | Зміна рентабельності в в порівнянні з % | |||||
| загальне DR заг | в тому числі за рахунок зміни | |||||||||
| 2007 | 2008 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2007 рік | 2008 рік | ціни DR ц | собівар-мости DR себ | |||
| Запасні частини | 0,810 | 1,014 | 0,734 | 0,906 | 9,35 | 27,65 | 10,73 | 1,38 | 18,29 | -16,92 |
| Електроди | 2,000 | 2,533 | 2,328 | 3,009 | 16,42 | 8,09 | -18,77 | 2,36 | 24,51 | -26,87 |
| Вузли й деталі по кооперації | 0,900 | 1,063 | 0,850 | 0,993 | 5,52 | 20,07 | 6,63 | 1,11 | 14,54 | -13,44 |
| Інші | 0,917 | 1,206 | 0,967 | 1,298 | 5,45 | 19,85 | -7,59 | 2,14 | 25,31 | -27,45 |
Негативний вплив зробило підвищення собівартості виробництва і реалізації продукції заводу. Розрахунки підтвердили, що резервом підвищення рентабельності обороту продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» є зниження собівартості.
Рентабельність виробничої діяльності розраховується як відношення прибутку до собівартості продукції (у відсотках) за формулою (1.15):
Прп
Rпр =------- Ч100.
Зрп
З формули (1.15) випливає, що факторами, які вплинули на зміну рівня рентабельності виробничої діяльності, є виручка від реалізації продукції та собівартість реалізації продукції. Факторна модель для рентабельності виробничої діяльності:
Врп-Зпр
Rпр = ---------------.
Зпр
Дані для аналізу впливу факторів на рентабельність виробничої діяльності заводу за 2006-2008 рр.. представимо у вигляді таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2 - Дані для аналізу рентабельності виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
| Показники | Роки | Темп зростання або відхилення | |||
| 2006 | 2007 | 2008 | від | ||
| Виручка від реалізації продукції, млн р.. | 16698 | 23995 | 26669 | 143,7 | 111,1 |
| Собівартість реалізації, млн р.. | 15570 | 22442 | 24684 | 144,1 | 110,0 |
| Прибуток від реалізації, млн р.. | 1128 | 1553 | 1985 | 137,7 | 127,8 |
| Рентабельність виробничої діяльності,% | 7,24 | 6,92 | 8,04 | -0,32 | +1,12 |
Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності виробничої діяльності заводу в
Rпр 2007 = (Врп 2007 - ЗРП 2007) / ЗРП 2007 = (23995-22442) / 22442Ч100 = 6,92%.
Умовний показник зміна рентабельності виробничої діяльності заводу при виручці
Rпр усл1 = (Врп 2008 - ЗРП 2007) / ЗРП 2007 = (26669-22442) / 22442Ч100 = 18,84%;
Рентабельність виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у
Rпр 2008 = (Врп 2008 - ЗРП 2008) / ЗРП 2008 = (26669-24684) / 24684Ч100 = 8,04%.
Рентабельність виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у
D Rпр = Rпр 2008 - Rпр 2007 = 8,04-6,92 = 1,12%.
У тому числі за рахунок збільшення виручки від реалізації:
D Rпр вир = Rпр усл1 - Rпр 2007 = 18,84 - 6,92 = 11,92%;
за рахунок підвищення собівартості реалізації:
D Rпр себ = Rпр 2008-Rпр усл1 = 8,04-18,84 = -10,80%.
Сукупний вплив обох факторів призвело до підвищення рентабельності виробничої діяльності РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у
D Rпр = D Rп вир + D Rп себ = 11,92 + (-10,80) = +1,12%.
Рентабельність продажів (обороту) розраховується як відношення прибутку від реалізації до виручки від реалізації продукції (у відсотках):
Прп
Rоб =------- Ч100.
Врп
Факторна модель для рентабельності обороту має вигляд:
Врп-ЗРП
Rоб =----------------.
Врп
Дані для аналізу впливу факторів на зміну рентабельності обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2006 -
Таблиця 2.3.3 - Дані для аналізу рентабельності продажів (обороту) РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2006-2008 рр..
| Показники | Роки | Темп зростання (%) або відхилення (+;-) | |||
| 2006 | 2007 | 2008 | від | ||
| Виручка від реалізації продукції, млн р.. | 16698 | 23995 | 26669 | 143,7 | 111,1 |
| Собівартість реалізації продукції, млн р.. | 15570 | 22442 | 24684 | 144,1 | 110,0 |
| Прибуток від реалізації, млн р.. | 1128 | 1553 | 1985 | 137,7 | 127,8 |
| Рентабельність продажів (обороту),% | 6,76 | 6,47 | 7,44 | -0,29 | +0,97 |
У
Rоб 2007 = (Врп 2007 - ЗРП 2008) / Врп 2007 = (23995-24442) / 23995Ч100 = 6,47%.
Умовний показник рентабельності обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» при виручці
Rоб усл1 = (Врп 2008 - ЗРП 2007) / Врп 2008 = (26669-24442) / 26669Ч100 = 15,85%;
Рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у
Rоб 2008 = (Врп 2008 - ЗРП 2008) / Врп 2008 = (26669-24684) / 26669Ч100 = 7,44%.
У
D Rоб = Rоб 2008 - Rоб 2007 = 7,44-6,47 = 0,97%.
У тому числі за рахунок збільшення виручки від реалізації рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» підвищилася в порівнянні з
D Rоб вир = Rоб усл1 - Rоб 2007 = 15,85-6,47 = 9,38%;
За рахунок зростання собівартості реалізації рентабельність обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» знизилася у порівнянні з
D Rоб себ = Rоб 2008 - Rоб усл1 = 7,44-15,85 = -8,41%.
Сукупний вплив обох факторів призвело до підвищення рентабельності обороту РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . в порівнянні з 2007 р . на
D Rоб = D Rоб вир + D Rоб себ = 9,38 + (-8,41) = 0,97%.
Для оцінки прибутковості РУП «Гомельський завод пускових двигунів» необхідно також проаналізувати причини зміни рентабельності капіталу. Рентабельність капіталу рассчітвается діленням брутто-прибутку до середньорічної вартості сукупного капіталу за формулою (1.17):
R = П б / KLЧ100.
Брутто-прибуток являє собою суму прибутку від реалізації продукції і прибутку від операційних і позареалізаційних доходів і витрат. Її можна розрахувати за формулою:
П б = Врп-ЗРП + Пов,
де Пов - прибуток від операційних і позареалізаційних доходів і витрат, млн р..
Середньорічна сума основного та оборотного капіталу залежить від обсягу продажів і коефіцієнта оборотності капіталу (Коб), який визначається відношенням виручки до середньорічної суми капіталу:
Коб = Врп / KL,
де Коб - коефіцієнт оборотності капіталу, кількість оборотів.
KL - середньорічна сума основного та оборотного капіталу, млн р..
Тоді факторна модель для розрахунку впливу окремих факторів на рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» буде мати такий вигляд:
R = П б / KL = (Врп-ЗРП + Пов) / (Врп / Коб) Ч100.
З формули видно, що зміна рентабельності капіталу залежить від наступних факторів:
- Зміни обсягу реалізації,
- Зміни собівартості реалізованої продукції,
- Зміни розміру прибутку від операційної та позареалізаційної діяльності
- Зміни оборотності капіталу.
Розрахуємо вплив цих факторів на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. способом ланцюгової підстановки. Дані для аналізу вплив цих факторів на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.4 (додатки ф. № 1 «Бухгалтерський баланс», ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»).
Таблиця 2.3.4 - Дані для аналізу вплив цих факторів на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр..
Рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2007 році склала:
R 2007 = П б / KL = (23995-22442-393) / (23995 / 0,510) Ч100 = 2,47%.
Умовний показник рентабельності капіталу при обсязі виручки від реалізації продукції 2008 р . і інших показниках 2007 р .:
R усл1 = (26669-22442-393) / (26669 / 0,510) Ч100 = 7,34%.
Умовний показник рентабельності при обсязі виручки від реалізації продукції і собівартості реалізації 2008 р . і інших показниках на рівні 2007 р .:
R усл2 = (26669-24684-393) / (26669 / 0,510) Ч100 = 3,05%.
Умовний показник рентабельності капіталу при обсязі виручки від реалізації продукції, собівартості реалізації та інших фінансових результатах 2008 р . і оборачіваемсоті 2007 р .:
R усл3 = (26669-24684 +4 914) / (26669 / 0,510) Ч100 = 13,20%.
Рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 році склала:
R 2008 = (26669-24684 +4 914) / (26669 / 0,439) Ч100 = 11,36%.
У результаті збільшення обсягу виручки від реалізації рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» підвищилася в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . на
DR вир = R усл1 - R 2007 = 7,34-2,47 = 4,87%.
Через підвищення собівартості реалізації рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» знизився в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . на
DR себ = R усл2 - R усл1 = 3,05-7,34 =- 4,29%.
Збільшення прибутку від операційної та позареалізаційної діяльності заводу привело до підвищення рентабельності капіталу в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . на
DR ів = R усл3 - R усл2 = 13,20-3,05 = 10,15%.
Уповільнення оборотності капіталу заводу в 2008 р . в порівнянні з 2007 р . знизило рентабельність капіталу на
DR Коб = R 2008 - R усл3 = 11,36-13,20 = -1,84%.
Таким чином, позитивно вплинули на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 р . в порівнянні з 2007 р . збільшення виручки від реалізації та зростання прибутку від операційної та позареалізаційної діяльності. Негативно позначилося підвищення собівартості реалізації продукції та уповільнення оборотності капіталу.
Прибуток від реалізації продукції залежить від обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня средньореалізаціоних цін. Продукція РУП «Гомельський завод пускових двигунів» неоднорідна за складом і непорівнянна з натуральним измерителям. Тому немає можливості обчислити структуру випуску продукції в натуральному вимірі. Факторний аналіз прибутку від реалізації проведемо в розрізі окремих видів продукції, а потім розрахуємо їх вплив на загальну динаміку прибутку по заводу в цілому.
Дані для аналізу прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.5.
Таблиця 2.3.5 - Дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. за видами продукції
Проаналізуємо вплив на динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. Величина прибутку від реалізації окремих видів продукції залежить від трьох чинників:
- Обсягу продажу продукції (VРП),
- Собівартості (С)
- Средньореалізаціоних цін (Ц).
Факторна модель прибутку від реалізації окремих видів продукції має вигляд (1.3):
П = VРПЧ (Ц-С),
де VРП - обсяг випуску продукції в натуральному вираженні, од;
Ц - средньореалізаціоних ціна одиниці продукції, р.;
С - собівартість одиниці продукції, р. на од.
Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видами продукції зробимо способом ланцюгової підстановки.
Запасні частини:
П 2007 = VРП 2007 Ч (Ц 2007 - З 2007) = 15237Ч (0,810-0,734) ≈ 1154 млн р.;
П усл1 = VРП 2008 Ч (Ц 2007 - З 2007) = 12726Ч (0,810-0,734) ≈ 964 млн р.;
П усл2 = VРП 2008 Ч (Ц 2008 - З 2007) = 12726Ч (1,014-0,734) ≈ 3569 млн р.;
П 2008 = VРП 2008 Ч (Ц 2008-З 2008) = 12726Ч (1,014-0,906) ≈ 1385 млн р.
Загальна зміна прибутку від виробництва і реалізації запасних частин за рахунок зміни всіх факторів складе
DП заг = П 2008 - П 2007 = 1385-1154 = 231 млн р..
У тому числі за рахунок скорочення обсягу випуску:
DП v рп = П усл1 - П 2007 = 964-1154 = -190 млн р..;
за рахунок підвищення середньої ціни реалізації виробів
DП ц = П усл2 - П усл1 = 3359-964 = 2605 млн р.;
за рахунок зростання собівартості виробництва і реалізації виробів
DП себ = П 2008 - П усл2 = 1385-3659 =- 2 184 млн р..
Аналогічні розрахунки проведемо по кожному виду продукції. Результати розрахунку впливу обсягу продажів, собівартості і ціни за основними видами продукції на динаміку прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.6.
Таблиця 2.3.6 - Розрахунок впливу обсягу продажів, собівартості та ціни на динаміку прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр..
D Rоб = D Rоб вир + D Rоб себ = 9,38 + (-8,41) = 0,97%.
Для оцінки прибутковості РУП «Гомельський завод пускових двигунів» необхідно також проаналізувати причини зміни рентабельності капіталу. Рентабельність капіталу рассчітвается діленням брутто-прибутку до середньорічної вартості сукупного капіталу за формулою (1.17):
R = П б / KLЧ100.
Брутто-прибуток являє собою суму прибутку від реалізації продукції і прибутку від операційних і позареалізаційних доходів і витрат. Її можна розрахувати за формулою:
П б = Врп-ЗРП + Пов,
де Пов - прибуток від операційних і позареалізаційних доходів і витрат, млн р..
Середньорічна сума основного та оборотного капіталу залежить від обсягу продажів і коефіцієнта оборотності капіталу (Коб), який визначається відношенням виручки до середньорічної суми капіталу:
Коб = Врп / KL,
де Коб - коефіцієнт оборотності капіталу, кількість оборотів.
KL - середньорічна сума основного та оборотного капіталу, млн р..
Тоді факторна модель для розрахунку впливу окремих факторів на рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» буде мати такий вигляд:
R = П б / KL = (Врп-ЗРП + Пов) / (Врп / Коб) Ч100.
З формули видно, що зміна рентабельності капіталу залежить від наступних факторів:
- Зміни обсягу реалізації,
- Зміни собівартості реалізованої продукції,
- Зміни розміру прибутку від операційної та позареалізаційної діяльності
- Зміни оборотності капіталу.
Розрахуємо вплив цих факторів на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. способом ланцюгової підстановки. Дані для аналізу вплив цих факторів на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.4 (додатки ф. № 1 «Бухгалтерський баланс», ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»).
Таблиця 2.3.4 - Дані для аналізу вплив цих факторів на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр..
| Показники | Роки | Темп зростання (%) або відхилення (+;-) | ||||
| 2006 | 2007 | 2008 | від | |||
| Виручка від реалізації, млн р.. | 16698 | 23995 | 26669 | 143,7 | 111,1 | 159,7 |
| Собівартість реалізації, млн р.. | 15570 | 22442 | 24684 | 144,1 | 110,0 | 158,5 |
| Прибуток від реалізації, млн р.. | 1128 | 1553 | 1985 | 137,7 | 127,8 | 176,0 |
| Інші фінансові результати, млн р.. | -334 | -393 | 4914 | 117,7 | -1250,4 | -1471,3 |
| Середньорічна сума основного та оборотного капіталу, млн р.. | 40178 | 47023,5 | 60722,5 | 117,0 | 129,1 | 151,1 |
| Коефіцієнт оборотності капіталу | 0,416 | 0,510 | 0,439 | 0,095 | -0,071 | 0,024 |
| Рентабельність капіталу,% | 1,98 | 2,47 | 11,36 | 0,49 | 8,89 | 9,39 |
R 2007 = П б / KL = (23995-22442-393) / (23995 / 0,510) Ч100 = 2,47%.
Умовний показник рентабельності капіталу при обсязі виручки від реалізації продукції
R усл1 = (26669-22442-393) / (26669 / 0,510) Ч100 = 7,34%.
Умовний показник рентабельності при обсязі виручки від реалізації продукції і собівартості реалізації
R усл2 = (26669-24684-393) / (26669 / 0,510) Ч100 = 3,05%.
Умовний показник рентабельності капіталу при обсязі виручки від реалізації продукції, собівартості реалізації та інших фінансових результатах
R усл3 = (26669-24684 +4 914) / (26669 / 0,510) Ч100 = 13,20%.
Рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у 2008 році склала:
R 2008 = (26669-24684 +4 914) / (26669 / 0,439) Ч100 = 11,36%.
У результаті збільшення обсягу виручки від реалізації рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» підвищилася в
DR вир = R усл1 - R 2007 = 7,34-2,47 = 4,87%.
Через підвищення собівартості реалізації рентабельність капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» знизився в
DR себ = R усл2 - R усл1 = 3,05-7,34 =- 4,29%.
Збільшення прибутку від операційної та позареалізаційної діяльності заводу привело до підвищення рентабельності капіталу в
DR ів = R усл3 - R усл2 = 13,20-3,05 = 10,15%.
Уповільнення оборотності капіталу заводу в
DR Коб = R 2008 - R усл3 = 11,36-13,20 = -1,84%.
Таким чином, позитивно вплинули на зміну рентабельності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів» у
Прибуток від реалізації продукції залежить від обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня средньореалізаціоних цін. Продукція РУП «Гомельський завод пускових двигунів» неоднорідна за складом і непорівнянна з натуральним измерителям. Тому немає можливості обчислити структуру випуску продукції в натуральному вимірі. Факторний аналіз прибутку від реалізації проведемо в розрізі окремих видів продукції, а потім розрахуємо їх вплив на загальну динаміку прибутку по заводу в цілому.
Дані для аналізу прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.5.
Таблиця 2.3.5 - Дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. за видами продукції
| Вид продукції | 2007 | 2008 | ||||
| обсяг реалізації, од. | виручка від реалізації, млн р.. | собівартість реалізації, млн р.. | обсяг реалізації, од. | виручка від реалізації, млн р.. | собівартість реалізації, млн р.. | |
| Запасні частини | 15 237 | 12 338 | 11 184 | 12726 | 12910 | 11525 |
| Електроди | 530 | 1 060 | 1 234 | 450 | 1140 | 1354 |
| Вузли й деталі по кооперації | 11658 | 10 487 | 9 908 | 11720 | 12461 | 11635 |
| Інші | 120 | 110 | 116 | 131 | 158 | 170 |
| Всього | х | 23 995 | 22 442 | х | 26669 | 24684 |
- Обсягу продажу продукції (VРП),
- Собівартості (С)
- Средньореалізаціоних цін (Ц).
Факторна модель прибутку від реалізації окремих видів продукції має вигляд (1.3):
П = VРПЧ (Ц-С),
де VРП - обсяг випуску продукції в натуральному вираженні, од;
Ц - средньореалізаціоних ціна одиниці продукції, р.;
С - собівартість одиниці продукції, р. на од.
Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видами продукції зробимо способом ланцюгової підстановки.
Запасні частини:
П 2007 = VРП 2007 Ч (Ц 2007 - З 2007) = 15237Ч (0,810-0,734) ≈ 1154 млн р.;
П усл1 = VРП 2008 Ч (Ц 2007 - З 2007) = 12726Ч (0,810-0,734) ≈ 964 млн р.;
П усл2 = VРП 2008 Ч (Ц 2008 - З 2007) = 12726Ч (1,014-0,734) ≈ 3569 млн р.;
П 2008 = VРП 2008 Ч (Ц 2008-З 2008) = 12726Ч (1,014-0,906) ≈ 1385 млн р.
Загальна зміна прибутку від виробництва і реалізації запасних частин за рахунок зміни всіх факторів складе
DП заг = П 2008 - П 2007 = 1385-1154 = 231 млн р..
У тому числі за рахунок скорочення обсягу випуску:
DП v рп = П усл1 - П 2007 = 964-1154 = -190 млн р..;
за рахунок підвищення середньої ціни реалізації виробів
DП ц = П усл2 - П усл1 = 3359-964 = 2605 млн р.;
за рахунок зростання собівартості виробництва і реалізації виробів
DП себ = П 2008 - П усл2 = 1385-3659 =- 2 184 млн р..
Аналогічні розрахунки проведемо по кожному виду продукції. Результати розрахунку впливу обсягу продажів, собівартості і ціни за основними видами продукції на динаміку прибутку РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр.. представимо в таблиці 2.3.6.
Таблиця 2.3.6 - Розрахунок впливу обсягу продажів, собівартості та ціни на динаміку прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» за 2007-2008 рр..
| Види продукції | Кількість виробленої продукції, од | Ціна за од, млн р.. | Собівартість од., млн р.. | Прибуток, млн р.. | Розраховані значення, млн р.. | Відхилення прибутку від прибутку млн р.. | ||||||||
| 2007 рік | 2008 рік | 2007 | 2008 | 2007 рік | 2008 рік | 2007 рік | 2008 рік | Пусл 1 | Пусл 2 | загальне DП заг | в тому числі за рахунок зміни | |||
| обсягу реалі-ції DП VРП | ціни DП ц | собівар-мости DП себ | ||||||||||||
| Запасні частини | 15 237 | 12 726 | 0,810 | 1,014 | 0,734 | 0,906 | 1154 | 1 385 | 964 | 3 569 | 231 | -190 | 2 605 | -2 184 |
| Електроди | 530 | 450 | 2,000 | 2,533 | 2,328 | 3,009 | -174 | -214 | -148 | 92 | -40 | 26 | 240 | -306 |
| Вузли і деталі по кооперації | 11 658 | 11 720 | 0,900 | 1,063 | 0,850 | 0,993 | 579 | 826 | 582 | 2 500 | 247 | 3 | 1 918 | -1 674 |
| Інші | 120 | 131 | 0,917 | 1,206 | 0,967 | 1,298 | -6 | -12 | -7 | 31 | -6 | -1 | 38 | -43 |
| Всього | х | х | х | х | х | х | 1553 | 1 985 | 1 392 | 6 193 | 432 | -161 | 4 801 | -4 208 |
Аналіз впливу факторів на формування прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» показав, що позитивний вплив на зміну прибутку в 2008 році в порівнянні з 2007 роком мала зміна цін. Як показують розрахунки, в результаті підвищення средньореалізаціоних цін прибуток від реалізації збільшився на 4 801 млн р.. Негативно вплинуло на прибуток скорочення обсягу реалізації продукції, через це прибуток скоротився на 161 млн р.. підвищення собівартості знизило суму прибутку на 4208 млн р..
З проведених розрахунків випливає, що резервом збільшення прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» є збільшення обсягу реалізації продукції зниження собівартості.
Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки. Позитивно позначається на динаміці прибутку зростання обсягу реалізації продукції і збільшення цін на продукцію. При цьому слід мати на увазі, що переважне отримання приросту прибутку за рахунок збільшення цін характеризує низька якість прибутку від реалізації. Тому зростання цін не розглядається в якості перспективного резерву підвищення прибутку промислової організації. Аналіз впливу факторів на рентабельність виробничої діяльності та рентабельність обороту також підтвердив, що зростання обсягу реалізації продукції фабрики є позитивним фактором і веде до підвищення рентабельності виробничої діяльності та рентабельності обороту. А підвищення собівартості реалізованої продукції негативно позначається і знижує рівень рентабельності виробничої діяльності та рентабельність обороту.
Рентабельність капіталу заводу також підвищилася в результаті зростання обсягу продажів і знизилася через зростання собівартості та уповільнення оборотності. Крім того, позитивно вплинуло на рентабельність капіталу заводу збільшення прибутку від операційних і позареалізаційних доходів і витрат.
Як ефективний напрям підвищення показника прибутку і рентабельності для заводу визначається збільшення обсягу продукції. Другим напрямком збільшення прибутку і підвищення рентабельності є зниження собівартості продукції. Необхідно також домагатися прискорення оборотності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
3 Р езерви та шляхи і шляхи підвищення рентабельності господарської діяльності організації за рахунок підвищення ефективності використання виробничого потенціалу
Ринкові умови господарювання пред'являють до промислових організаціям безліч вимог, яким необхідно відповідати, щоб успішно конкурувати на динамічному ринку, отримувати прибуток і забезпечувати рентабельність роботи. Потрібно не тільки випускати конкурентоспроможну продукцію, а й систематично її оновлювати і забезпечувати належний сервіс відповідно до вимог ринку. Не тільки раціонально використовувати виробничі ресурси, а й забезпечувати прогресивне систематичне вдосконалення засобів виробництва, технологічних процесів, методів і способів організації праці. Не тільки максимально використовувати автоматизовані системи управління, а й забезпечувати високий життєвий рівень і нормальні умови праці своїм співробітникам.
Виконання всіх цих умов забезпечує ефективне використання виробничого потенціалу підприємства, що включає основні засоби, оборотні активи і трудові ресурси, а також здатність організації ефективно їх використовувати. Поліпшення використання виробничого потенціалу є одним з основних напрямів поліпшення фінансових результатів роботи промислової організації. Воно забезпечує найважливіші умови підвищення прибутку і рентабельності - зростання обсягу та якості продукції, зниження собівартості виробництва і реалізації продукції, підвищення продуктивності праці працівників.
Збільшення обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні за інших рівних умов веде до зростання прибутку. Зростаючі обсяги виробництва продукції, що користується попитом, можуть досягатися за допомогою капітальних вкладень, що вимагає напрямки фінансування на придбання більш продуктивного устаткування, освоєння нових технологій, розширення виробництва.
Основу підвищення ефективності використання виробничого потенціалу промислової організації становить система управління виробничим потенціалом підприємства, яка включає наступні заходи:
1. Аналіз ринкової кон'юнктури, що випускається, який дозволить оцінити розвиток кон'юнктури ринку основних товарів галузевого призначення і всієї додаткової продукції, виробленої підприємством за господарськими договорами, включаючи товари народного споживання.
2. Визначення загальної стратегії в області виробничого потенціалу підприємства.
5. Узгодження цілей і завдань загальної стратегії підприємства зі стратегією в області виробничого потенціалу.
6. Розробка стратегічного плану розвитку підприємства з урахуванням обраного напрямку розвитку виробничого потенціалу.
7. Реалізація планів підприємства, яка дозволить йому на основі результатів фінансово-господарської діяльності та заходів в області зміни виробничого потенціалу підвищити ефективність роботи.
Крім чинників збільшення обсягу виробництва продукції, підвищення цін, просування продукції на незаповнені ринки, важливим фактором підвищення прибутку і рентабельності є зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. Найважливішими шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, споживаних у виробництві: трудових та матеріальних.
Матеріальні ресурси займають до 3 / 5 у структурі витрат на виробництво продукції. Звідси зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. На перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливо й підвищення вимогливості і повсюдне застосування вхідного контролю за якістю надходять від постачальників сировини і матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів.
З проведених розрахунків випливає, що резервом збільшення прибутку від реалізації продукції РУП «Гомельський завод пускових двигунів» є збільшення обсягу реалізації продукції зниження собівартості.
Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки. Позитивно позначається на динаміці прибутку зростання обсягу реалізації продукції і збільшення цін на продукцію. При цьому слід мати на увазі, що переважне отримання приросту прибутку за рахунок збільшення цін характеризує низька якість прибутку від реалізації. Тому зростання цін не розглядається в якості перспективного резерву підвищення прибутку промислової організації. Аналіз впливу факторів на рентабельність виробничої діяльності та рентабельність обороту також підтвердив, що зростання обсягу реалізації продукції фабрики є позитивним фактором і веде до підвищення рентабельності виробничої діяльності та рентабельності обороту. А підвищення собівартості реалізованої продукції негативно позначається і знижує рівень рентабельності виробничої діяльності та рентабельність обороту.
Рентабельність капіталу заводу також підвищилася в результаті зростання обсягу продажів і знизилася через зростання собівартості та уповільнення оборотності. Крім того, позитивно вплинуло на рентабельність капіталу заводу збільшення прибутку від операційних і позареалізаційних доходів і витрат.
Як ефективний напрям підвищення показника прибутку і рентабельності для заводу визначається збільшення обсягу продукції. Другим напрямком збільшення прибутку і підвищення рентабельності є зниження собівартості продукції. Необхідно також домагатися прискорення оборотності капіталу РУП «Гомельський завод пускових двигунів».
3 Р езерви та шляхи і шляхи підвищення рентабельності господарської діяльності організації за рахунок підвищення ефективності використання виробничого потенціалу
Ринкові умови господарювання пред'являють до промислових організаціям безліч вимог, яким необхідно відповідати, щоб успішно конкурувати на динамічному ринку, отримувати прибуток і забезпечувати рентабельність роботи. Потрібно не тільки випускати конкурентоспроможну продукцію, а й систематично її оновлювати і забезпечувати належний сервіс відповідно до вимог ринку. Не тільки раціонально використовувати виробничі ресурси, а й забезпечувати прогресивне систематичне вдосконалення засобів виробництва, технологічних процесів, методів і способів організації праці. Не тільки максимально використовувати автоматизовані системи управління, а й забезпечувати високий життєвий рівень і нормальні умови праці своїм співробітникам.
Виконання всіх цих умов забезпечує ефективне використання виробничого потенціалу підприємства, що включає основні засоби, оборотні активи і трудові ресурси, а також здатність організації ефективно їх використовувати. Поліпшення використання виробничого потенціалу є одним з основних напрямів поліпшення фінансових результатів роботи промислової організації. Воно забезпечує найважливіші умови підвищення прибутку і рентабельності - зростання обсягу та якості продукції, зниження собівартості виробництва і реалізації продукції, підвищення продуктивності праці працівників.
Збільшення обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні за інших рівних умов веде до зростання прибутку. Зростаючі обсяги виробництва продукції, що користується попитом, можуть досягатися за допомогою капітальних вкладень, що вимагає напрямки фінансування на придбання більш продуктивного устаткування, освоєння нових технологій, розширення виробництва.
Основу підвищення ефективності використання виробничого потенціалу промислової організації становить система управління виробничим потенціалом підприємства, яка включає наступні заходи:
1. Аналіз ринкової кон'юнктури, що випускається, який дозволить оцінити розвиток кон'юнктури ринку основних товарів галузевого призначення і всієї додаткової продукції, виробленої підприємством за господарськими договорами, включаючи товари народного споживання.
2. Визначення загальної стратегії в області виробничого потенціалу підприємства.
5. Узгодження цілей і завдань загальної стратегії підприємства зі стратегією в області виробничого потенціалу.
6. Розробка стратегічного плану розвитку підприємства з урахуванням обраного напрямку розвитку виробничого потенціалу.
7. Реалізація планів підприємства, яка дозволить йому на основі результатів фінансово-господарської діяльності та заходів в області зміни виробничого потенціалу підвищити ефективність роботи.
Крім чинників збільшення обсягу виробництва продукції, підвищення цін, просування продукції на незаповнені ринки, важливим фактором підвищення прибутку і рентабельності є зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. Найважливішими шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, споживаних у виробництві: трудових та матеріальних.
Матеріальні ресурси займають до 3 / 5 у структурі витрат на виробництво продукції. Звідси зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. На перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливо й підвищення вимогливості і повсюдне застосування вхідного контролю за якістю надходять від постачальників сировини і матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів.